Back to Top

Суспільство

Дестабілізувати ситуацію на Херсонщині не вдалося

36743646 1567234026714939 4106159047609155584 n6 липня, представники 24-ох організацій Херсонщини учасників бойових дій на Сході України ініціювали звернення до Президента України, голови Херсонської обласної державної адміністрації, голови Херсонської обласної ради, Управління Служби безпеки України у Херсонській області, Головного управління Служби безпеки України в АР Крим, Національної поліції у Хе­рсонській області щодо вжиття рішучих заходів, спрямованих на недопущення дестабілізації ситуації у місті Херсоні та Херсонській області.

Горностаївка – громада без району

lyahГорностаївський район поки що єдиний в області повністю об’єднався в громади. Децентралізацію тут сприйняли досить добре. Зараз Горностаївській ОТГ вже більше року. Успіхів, за словами голови громади Дмитра Ляхна, ще не так багато, як хотілося б. Про розвиток сіл та податки, про нові суми бюджету та про те, на що саме виділяють кошти в громаді – розмова з Дмитром Ляхном.

Зустріч з головою Горностаївської громади та невеличку екскурсію по ОТГ влаштували для журналістів області експерти з регіонального відділення Асоціації міст України. За розповіддю Дмитра Ляхна іноді не встигаєш, одразу видно – керівник громади не звик сидіти на місці. Ще 30 квітня минулого року було створено Горностаївську ОТГ, до якої увійшли 8 сільрад. Згодом, в кінці 2017 року утворили Костянтинівську громаду. І район фактично… перестав існувати на карті області.

- Дмитро Валерійович, наразі район розділився на громади. Однак і РДА, і райрада працюють. Чим же тоді зай­маються місцеві депутати і чиновники, якщо у вас вже є власний апарат та управління?

- Поки що вони працюють у звичному режимі. Однак, точно знаю, що штат РДА дещо зменшився, порівняно з минулим роком, деякі спеціалісти вже не працюють. А депутати – ходять на сесії, є якісь питання…Чесно кажучи, я не знаю, скільки вони ще працюватимуть – у нас власні засідання сесії та власні проблеми. Ось наприклад, минулого року, не дивлячись на об’єднання, кожна сільрада доживала рік з прийнятим бюджетом. Я вважаю, що це було оптимальне рішення, оскільки серед року планувати новий бюджет, програми, вирішувати питання з Держказначейством – дуже багато проблем. Хотілося б, щоб коли була ліквідація цих РДА, аби держава лишила нам дещо більше повноважень. Я зараз про субвенцію. Не дуже то й чесно виходить, що громадам дають субвенцію тільки в перші роки існування ОТГ. РДА фінансували постійно, скільки вони існують. У нас апарат не менший, а навіть більший, і люди працюють набагато якісніше, бо ми робимо для себе, для своєї громади. То чому б державі нас і далі не підтримувати?

- Як працюється в громаді зараз?

- Скажу чесно – важкувато. І мені як голові ОТГ, і нашим старостам, оскільки ми різні. Різні бюджети, і менталітет. Якісь громади активні, якісь більш пасивні. Особливо це показала кампанія декларування доходів, стосовно одноосібників. Наприклад, село Козачі Лагері завершило етап декларування у лютому місяці 100%. Тобто, кожен одноосібник здав декларацію, сільська рада спрацювала нормально. А є село Червоноблагодатне, де спільними зусиллями ми «назбирали» усього 32% декларацій до першого травня, і нині етап декларування ще триває. Наш менталітет, звичка, що хтось повинен за когось робити – це дуже важко змінити в настроях людей... Сплатили податку на мільйон, а хочемо, щоб потім громада відробила на 10 мільйонів. Я схиляюся до того, що розвиток кожного округу повинен йти з урахуванням наповнення бюджету. Так складається, що є громади, де ПДВ 300 тисяч гривень, а є сільська рада на той же податок – 2,5 млн. грн. Однак, грубо кажучи, ділити бюджет та приділяти увагу ми маємо порівну, між всіма сільрадами. І знову ж таки тут повертаємося до питання, що все залежить від людей – десь хочуть працювати легально, десь – не дуже зацікавлені. Взагалі, перші роки існування в громаді – вони важкі для всіх, як показує досвід. Це, так би мовити, нові рельси, на які ми маємо поставити нашого потяга, добряче розігнати його, і рухатися вперед.

- Що зараз у вас на порядку денному?

- Та, мабуть, що й у всіх: дороги, світло, освіта, медицина, культура. Все заново, все для себе… Дуже гостро в нас стоїть питання перевезення між селами. Відстань досить відчутна. Проблема в тому, що наш перевізник, який свого часу виграв конкурси – «Югтранс», зараз знаходиться в стадії банкрутства. Фактично зараз у нас автобуси не ходять між селами. Є тимчасові маршрути, по яким райдержадміністрація буде проводити конкурс. Є бажаючі з Нової Каховки, подивимось, як воно буде... Але все впирається в те, що ці внутрішні рейси – збиткові. Для вирішення цієї проблеми ми хочемо запустити свої, комунальні, автобуси. Вигідно чи невигідно, сільраду не це питання цікавить, а те, що ці автобуси будуть мати соціальне значення для людей. Зараз приїхати людині в лікарню машиною коштує мінімум 400 грн з села. Навіть, якщо ці маршрути будуть збитковими, нам потрібно це робити. Далі – по медицині. Багато говорити не буду, але проблема з кадрами – вона повсюдна і набуває зараз величезних масштабів. У нас працює районна лікарня. Чекаємо, що двоє спеціалістів – хірург та анестезіолог приїдуть цього року після інтернатури. Пологовий будинок у нас закритий ще з 2013 року. На первинку молодих фахівців затягти – завдання нелегке, всі тікають до міста. Хоча ми надаємо і житло, і зарплату. Навіть наші ті, які зараз навчаються, яким давали направлення звідси, вони не хочуть тут працювати, вони їдуть у міста. Молодь не хоче повертатися. Будівля лікарні поділена умовно на дві частини, одна з них – задіяна, інша – ні. Є ідея зробити в іншій частині госпіталь для військових, реабілітаційний центр для учасників АТО. Там дуже гарна природа, поруч водосховище. Будемо працювати…

- Що по земельних питаннях? Коли чекаєте на передачу земель у комунальну власність?

- Землю нам мають передати до першого липня… Я за фахом землевпорядник, 10 років працював на різних посадах в земельних службах. То коли забирали на Держгеокадастр землі, внесли зміни одним законом до Земельного кодексу і просто передбачили, що розпорядження землями передали державному кадастру. Не проводилось ніякої інвентаризації, нічого. Зараз щось таке накрутили, мені, як землевпоряднику, це незрозуміло... Тут з 2015 року, це вже три роки розповідають, а ніяк не можуть нам все передати. Десь 80-85% у нас землі приватизовано, це по громаді десь 65 тисяч гектар, 5-6 тисяч га люди приватизували під особисте господарство, по 1-2 гектари. В основному це все було до 2015 року, тоді йшла масова приватизація. Середній розмір паїв у раді – 7 гектар. Тобто, середня родина із трьох людей отримувала мінімум 21 гектар. Обробляти є що, було б кому і чим на тій землі працювати. А в фермерських господарствах зараз знову ж таки – проблема з кадрами. Знайти тракториста, чи того, хто працюватиме на фрегаті – завдання надскладне. Дуже багато людей працює в Польщі, в Чехії. Навіть на зарплату в 10 тисяч грн. для тракториста, у місцевому підприє­мстві 4 місяці шукали людину.

- Чим відрізняється Горностаївська громада від інших?

- Мабуть, в першу чергу розташуванням. Водосховище поруч, але і безкрайні поля – теж. Тобто, як не крути, а проблеми з питною водою в нас є. Вода в нас дуже глибоко, питний водоносний шар десь на глибині в 80 метрів, деінде і 96 метрів. У зв'язку з тим, що в нас утворилася ОТГ, держава нам виділила перший транш 4 млн. гривень на проект по заміні мереж водопостачання, труби вже поклали, встановлені пожежні гідранти. Ще 460 тисяч – це вже з нашого місцевого бюджету ми додали. Зараз в нас є інформація про другий транш від держави. Залишилося все приєднати, перевірити, та заасфальтувати. Проблемою в даному випадку є постійні випадки відвертих крадіжок води – коли селяни не встановлюють лічильники, а водою користуються, особливо в літній сезон. Комунальним господарствам важкувато. Вони в селах працюють однією бригадою, це лише в Горностаївці 22 людини в комунгоспі, і теж я не сказав би що їм легко. Тарифи зростають, як і податки, а від їхньої сплати КП ніхто не звільняв.

- А чим Горностаївська громада може похвалитися, пишатися врешті-решт?

- Мені здається, спортом. Це, можливо тому, що я сам – футболіст. Ми продовжуємо працювати над відновленням стадіону. На день села на території стадіону встановили сучасний тренажерний комплекс для всіх бажаючих. Тепер молоді люди приходять туди щодня. Як на мене, це краще, ніж посиденьки в якомусь сумнівному місці. Ми робимо зараз урочисту залу, де працівники управління юстиції змогли б розписувати молодят. Наречені зазвичай їдуть до Каховки, а вже зовсім скоро в них буде можливість побратися в урочистій залі тут, в рідному селі. Продовжуємо встановлювати в центрі громади камери відеоспостереження. В нас є вже в центрі села, хочемо встановити ще біля будинку культури. Святковим щорічним фестивалем, який проводиться в Горностаївці вже досить довгий час – «Опалені війною», теж можемо пишатися. Сюди, до нас, з’їжджаються колективи народні з усієї області, пісні про війну, захисників, Батьківщину, зустрічі, польова кухня… Як для учасників фестивалю, так і для наших, місцевих, він дуже важливий. А взагалі дуже хочеться тут розвивати туризм. В Горностаївці для цього є чудова місцина – водосховище. Наші краєвиди зачаровують і їх ні з чим не сплутаєш. Гадаю, саме в розвитку цієї галузі наша громада зацікавлена найбільше.

- Дякую за бесіду.

Запитувала Олена Попович

Легендарний весляр – Іван Сотников

36539668 1986012101473692 6520583795047923712 nДобре відомий вислів: «Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього». Історія постійно нагадує нам про вчинки та досягнення наших предків, і, таким чином, навчає нас нового. Часто буває так, що сторінки пам’яті однієї родини чи людини, можуть відтворити історію цілого народу. Так сталося і в Олешках. Саме тут народився легендарний спортсмен Іван Сотников. Його життя – справжній сценарій кіносеріалу. Зараз про Івана згадують праправнуки, пишаючись його перемогами не лише в спорті, а й над самим собою…

Музей, як машина часу

DSC 2687 1Зберегти пам’ять про минувшину та попередні покоління нам допомагає пані Історія. Цей предмет дуже поважають у Олешківській спеціалізованій школі №2 з поглибленим вивченням іноземних мов. Адже тут існує свій власний музей історії. За словами засновниці музею, педагога Віти Семиженко, музей не лише зберігає традиції школи, він працює своєрідною «машиною часу» – допомагає повернутися в минуле.

Премії для кращих від Благодійного Фонду Євгена Рищука

tarasovkaМинулого тижня в багатьох школах Херсонщини відбулось свято випускного вечора. Прощання з альма-матер, педагогами, класними керівниками – ця мить незабутня для кожного. Яскравими моментом для випускників стали несподівані сюрпризи від Благодійного Фонду Євгена Рищука.

Ліс: пожежі та відновлення

pojarПора спекотної погоди цьогоріч на Херсонщині розпочалася з великої лісової пожежі. Розпочавшись в Раденському лісництві, пожежа згодом охопила і Олешківське. Площа пожежі – величезна, збитки – ще більші. А зусилля рятувальників та лісівників – надлюдські. Які наслідки пожежі, що робити, аби уникнути подібних надзвичайних ситуацій, та що врешті-решт відбувається в Олешківському лісі? Ці та інші запитання журналісти поставили першому заступнику начальника обласного управління лісового господарства Володимиру Михайленку.

Костянтинівська ОТГ – робота тільки починається

34592974 653662141646648 8448383933191553024 nСеред таврійського степу, де села маленькі, і знаходяться недалеко одне від одного, в Горностаївському районі вже півроку працює Костянтинівська об’єднана територіальна громада. Тут є села, де дороги чекають на ремонт останні 40 років, медицина ще чекає на лікарів, а сільські жителі – на водопостачання. Роботи, ремонтів, виграних проектів та витрачених коштів на Костянтинівську громаду чекає ще дуже багато. Однак в людей є прагнення створити серед степу свою власну «оазу», аби селянам і тут жилося не гірше, ніж у місті.

Стала відома програма на Івана Купала, що проходитиме у КСК «Grand Prix»

3193«Івана Купала - колоритний і неповторний сімейний фестиваль, на якому кожному знайдуться розваги до смаку! Ви зможете стати героєм унікальної фотоказки «Мавки», - повідомляють організатори свята СЖХ.

В Олешках в рамках фестивалю «Мельпомена Таврії» відбудуться вистави

melpomena1КЗ «Олешківський районний центр культури та дозвілля ім. Т. Г. Шевченка» зустрічає гостей та запрошує долучитися до культурного життя Олешківського району.

Зелений Під – свіжий погляд на реформу ОТГ

DSC04427 Плюсами децентралізації вже більше року користуються мешканці Зеленопідської об’єднаної територіальної громади. Колись це село звалося Червоний Перекоп. Однак, громаду перейменували. Сюди входять дві сільські ради, тут не оптимізували жодного закладу соціальної сфери, у дитсадках вишита вручну білизна, а посеред зали одного з сільських будинків культури колись росло дерево і вили гнізда птахи…Які ще секрети є у Зеленопідської ОТГ, і яку користь принесла селянам громада – відповіді на ці питання шукали журналісти області під час прес-туру.

Фестиваль «Я – європеєць» у Олешківському ДНЗ №2

DSC 2756 З метою формування у дошкільників та учнів початкових класів інтересу до вивчення іноземних мов, 26 квітня на базі Олешківського ДНЗ №2 відбувся районний фестиваль «Я – європеєць».

Туристичний сезон-2018 на Херсонщині відкрито

31676617 1966715150068142 5904364221247782912 n30 квітня на славетній Камянській Січі, що біля села Республіканець Бериславського району, урочисто відкрили туристичний сезон на Херсонщині 2018 року. Гості відкриття туристичного сезону були вражені розмаїттям подій. У перший день святкування – 30 квітня близько 3 тисячі гостей відвідали Кам’янську Січ та долучились до урочистих заходів. Заходи продовжувалися й на другий день – 1 травня.

Тавричанська ОТГ – перлина серед степу

DSC04489 1У Каховському районі понад рік тому створили Тавричанську об’єднану територіальну громаду. Так сталося, що більш заможні села запропонували об’єднання меншим по достатку. За рік Тавричанська ОТГ вийшла на першу сходинку по доходах громад в області та на 24 місце по Украї­ні. Тут працюють потужні підприємства та господарства, які дають селянам роботу. Тут вирощують корів з «мармуровим» м'ясом, є парк з 300-ма видами рослин, а сімейний лікар раніше працював в Лівії. Як живе Тавричанська громада та кому вдалося дати нове дихання безкрайнім каховським степам?

Полинові дзвони Чорнобиля

DSC 2685 1Трагедія, що сталася в маленькому місті Чорнобиль в 1986 році, сколихнула увесь світ. 26 квітня, у розпал весни, сотні тисяч людей за одну мить постраждали від страшного «атома». Тодішніх викидів вистачило не лише українцям та білорусам. Вчені стверджують – від Чорнобиля радіаційні викиди пішли далеко в Європу. Ось вже понад 30 років як ліквідатори, так і переселенці з різних зон, згадують ті страшні події зі сльозами на очах…

Євген Рищук про основні інвестиції розвинутого суспільства

DSC 7645 1Третій рік поспіль кращі учні Олешківського району за свої досягнення в кінці навчального року отримують спеціальну стипендію від Благодійного фонду Євгена Рищука.

Освіта й медицина: виклик для громад

osvita1У Херсоні відбулося засідання Регіональної платформи з вироблення політики у сфері місцевого самоврядування. Голови об’єднаних громад разом з експертами регіонального відділення Асоціації міст України пропонували своє рішення проблемних питань у сферах медицини та освіти. Адже саме в цих двох галузях українцям підготували реформи. Якою буде політика в гуманітарній сфері та як простим громадам вплинути на прийняття рішень урядом? Ці та багато інших питань прозвучали під час засідання.

Чергова провокація в Херсонській державній морській академії

akademiya17 квітня журналісти ІС «Херсонщина за день» побували в Херсонській державній морській академії, аби з’ясувати, що ж сталося у навчальному закладі.

Клуб «Grand Prix» - серце благодійних фестивалів Херсонщини

10623675 902917406500758 328247087323949634 oКолись давно невідомий автор сказав, що мрія повинна піднятися до рівня мети, перед тим, як виповнитися. Але доля незмінно вносить свої корективи в наші плани по досягненню мети. І ці слова сьогодні найдоречніші, коли ми говоримо про туристичну та благодійну знахідку на Херсонщині – кінно-спортивний клуб «Grand Prix», що розташований в с. Праві Саги.

Євген Рищук: Тож і сьогодні розмову веду відверто

19875613 1678395088883556 1565257283243296446 nВеликдень для українців завжди був святом весни, об’єднання родини та світлих думок. В моїй сім’ї до нього дуже ретельно готувалися завжди, підганяли всю роботу. Намагаюся жити за звичаями, котрі привили мені батьки, тож до цього свята хочу поділитися своїми результатами роботи. Хочу поділитися, бо два роки тому прийняв для себе рішення – працювати так, аби змінювати Херсонщину на краще. Тож балотувався в депутати обласної ради. Спілкувався з людьми, ділився своїми ідеями – мені повірили та довірили представляти інте­реси громади. З того часу про обіцяне не забув, мені вдалося зібрати навколо себе когорту однодумців.

Історія зниклого щебеню з Брилівки

DSC 2207 1Інвестор та інвестиції – це добре чи погано? Звісно, всі погодяться, що це добре. Це поштовх до розвитку, який нині необхідний багатьом громадам, як повітря. Однак за процедурами, документами та виконанням обіцянок інвесторів громада – мешканці села – мають, звісно ж, стежити. Адже розвиток та надходження до бюджету села – це гарантія того, що представники бізнесу зацікавляться громадою ще не раз.

В Олешках рушится дом – власть выжидает

1Последнее время в Олешках постоянно возникают конфликтные ситуации. И связаны они, к сожалению, с бездействием местной власти. Мой дом – моя крепость, так люди говорят. Но, к сожалению, когда обычные люди сталкиваются с проблемами, которые касаются этих самых крепостей – власть не готова идти на диалог.

Статут громади – панацея від усіх негараздів?

pustovoiCтатут об’єднаної територіальної громади – це документ, за яким має існувати ОТГ. Фахівці з питань децентралізації називають Статут «маленькою Конституцією» окремо взятої ОТГ.

Детей воспитывает любовь…

DSC 0398 1Наверное, в мире мало людей, которые не помнят свою воспитательницу из детского сада. Время идет, картинки прошлого смываются, и мы не всегда можем сказать, с кем играли в саду или сидели рядом на утреннике. Но вот лицо и имя своей воспитательницы помнит каждый. У всех она была разной – строгой или приветливой, справедливой и серьезной… Кому-то успевала стать второй мамой, кого-то кормила с ложечки, кому-то помогала рисовать первые «выдающиеся» картины и радовать ими родную маму.

Дорожная служба района работает на совесть

IMG 2347 1На этой неделе вся Херсонская область буквально засыпана снегом. Ситуация на дорогах – опасная, ведь мороз, снежные заносы и гололедица делают их практически не проездными. Еще в понедельник полиция, спасательная служба МЧС, районные и областные представители власти предупреждали граждан о непогоде.

Сесія районної ради: нові Програми та зміни до бюджету

pismo1У Олешківській районній раді відбулося чергове засідання сесії. Депутати розглянули понад 40 питань, і більшість з них була вирішена позитивно. Чергові зміни до бюджету, нові районні програми та виконання минулорічних Програм, створення нового освітнього Центру – це лише невеликий перелік того, над чим працювали депутати під час сесії.

Туберкульоз – обстеження рятує життя

vrachЦентр ПМСД Великокопанівської сільської ради повідомляє про план роботи пересувного флюорографа з 27 лютого до 2 березня 2018 року. Так, 27 лютого пересувний флюорограф працюватиме в селі Абрикосівка. А з 28 лютого по 2 березня – у Великих Копанях.

Дівчині з Олешківського району потрібна допомога

help1Морозовій Катерині Олександрівні, 2003 року народження (с.Раденськ, Олешківський район), яка перебуває в Херсонській обласній клінічній лікарні та потребує обстеження з подальшим лікуванням в Національній дитячій спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ», що знаходиться у м. Київ. Лікарі поставили діагноз – рак.

Майбутні «Стіви Джобси» навчаються в Олешках

DSC 2056 1Одну з премій, як кращий учень року в Олешківському районі, від Благодійного Фонду Євгена Рищука отримав у 2017 році Андрій Миргородський. Андрій навчається в Олешківській спеціалізованій школі № 2 з поглибленим вивченням іноземних мов. І є гордістю не лише цього навчального закладу. Він – активний учасник Всеукраїнських предметних олімпіад, знавець не лише англійської, а й німецької мови. Особливо пишаються досягненнями Андрія у стінах Олешківської станції юних техніків. Сюди з 2012 року хлопець ходить на гурток користувачів ПК та авіамоделювання.

У Олешках відкрили музей АТО

ato myzІдея відкриття музею належить учасникам Антитерористичної операції, котрі вже повернулися зі Сходу країни. Головним ініціатором виступило громадське об’єднання «Спілка учасників бойових дій, ветеранів АТО Олешківського району» та його голова Олександр Зарівний.

«Нові горизонти» Виноградівської громади

vinogradoveУ місті вже всі давно звикли до роботи громадських організацій та різних фондів. А от для сільської місцевості робота різних громадських структур – ще новинка. Однак, в об’єднаних територіальних громадах подібні ГО діють досить активно. Їхня мета – показати місцевим мешканцям, що для добробуту та благоустрою громади працювати треба кожному. Тобто, без спільних зусиль жоден проект не стане успішним. Про подібні проекти та їх реалізацію розповів голова ГО «Нові горизонти» Виноградівської ОТГ Євген Гладкий.

Прагнення допомогти іншим робить нас справжніми людьми

19875613 1678395088883556 1565257283243296446 nОстаннім часом тема благодійності дуже актуальна в Україні. Це пов'язано, в першу чергу, з тим, що на державну допомогу люди вже майже не покладають надій. Благодійні Фонди та меценати – їхня допомога ставала в нагоді майже кожному дорослому громадянину країни. У наш нелегкий час це досить просто пояснити: виявляють бажання безкорисливо допомогти тільки ті люди, які по-справжньому і без зайвої уваги можуть зрозуміти проблеми тих, хто просить.

Досить добре відомий на Херсонщині та поза її межами Благодійний Фонд Євгена Рищука. Євген Миколайович Рищук – людина в області відома. Депутат обласної ради, заступник голови Херсонської ОДА, справжній благодійник та меценат. За його вчинками можна зробити простий висновок: людина допомагає тим, хто цього потребує саме в конкретну хвилину, і ніколи не відмовить у потрібній допомозі навіть незнайомцю.

Якщо зазирнути до словника, то саме слово «благодійність» – означає «безкорисливе надання допомоги потребуючим, які не є пов'язаними з благодійником». Благодійність може бути заснована, як на волонтерській, так і професійній діяльності благодійників, благодійних організацій та фондів, які орієнтована на допомогу та покращення суспільства, окремих його верств чи осіб.

Дуже добре і, як завжди, справедливо сказав про благодійність, або по-іншому милосердя Соломон: «Це прагнення всім серцем допомогти іншим, підтримати матеріально й духовно, грошима й доброю порадою, підтримати в радості та втішити у біді».

Саме в цих людських чеснотах і проявляється діяльність Благодійного Фонду Євгена Рищука. За минулий рік Благодійний фонд Євгена Рищука надав допомоги на суму майже півмільйона гривень. За поточний період 2017 року цифра матеріальної допомоги, наданої Фондом, впевнено рухається до 300 тисяч гривень. Ось лише деякі приклади підсумків роботи Благодійного фонду Євгена Рищука за цей рік.

Піклування дітьми. На лікування дітей з Благодійного фонду Євгена Рищука виділено 44 тис. грн.: для Оксани Бедринець з с. Нововознесенське Високопільського району – 30 тис. грн.; для Олександра Гапонова, учня Підстепенської школи Олешківського району – 14 тис. грн. на операцію по видаленню пухлини на хребті.

Вирішення соціальних проб­лем: Кіпішиневій Неллі, дочці загиблого учасника АТО з м. Олешки виділено матеріальну допомогу. Вихованцям обласної дитячої туберкульозної лікарні до міжнародного дня боротьби з туберкульозом передано цитрусові фрукти. Вручені грошові винагороди кращим учням району 2016/2017 навчального року на суму 30 тис. грн.: Макуха Данило, учень Олешківської гімназії, отримав грошову винагороду 15 тис. грн., Кучер Володимир, учень Олешківської СШ I-III ступеня №2 – 10 тис. грн.; Миргородський Андрій, учень Олешківської СШ I-III ступеня №2 – 5 тис. грн. Кращим учням Солонцівської ЗОШ I-II ступенів за підсумками навчального року вручено подарунки.

Організовано безкоштовний відпочинок для дітей на кінно-спортивному клубі «Grand Prix», котрий розташований в с. Праві Саги. 3200 дітей відпочивало безкоштовно: учні з пришкільних оздоровчих таборів району та вихованці дитячих будинків-інтернат; дитячі колективи, яким було вручено подарункові сертифікати на безкоштовну екскурсію до клубу, пільговики, учасники дитячих свят та фестивалів. При підтримці Благодійного фонду Євгена Рищука на території кінно-спортивного клубу «Grand Prix» проведені дитячі фестивалі та свята: SunnyWeekend (для дітей з синдромом Дауна). На облаштування спеціальної розвиваючої кімнати для «сонячних дітей» було зібрано 42 тис.грн. благодійних внесків. Свято до Дня захисту дітей (для дітей пільгових категорій). 100 юних учасників фестивалю творчості й талантів «Чорноморські ігри» теж відпочивали у кінно-спортивному клубі разом з батьками безкоштовно. 1 жовтня кінний клуб «Grand Prix» гостинно розчинив свої двері, приймаючи більше 1000 гостей на новому сімейному спортивному фестивалі Charity Fest. Цього разу кошти збирали на пошив новорічних костюмів дітям-сиротам з інтернатних закладів. Завдяки активності меценатів було зібрано 50 тис. грн.

На звернення адміністрації шкіл району: відремонтовано котли Костогризівської школи в зимовий період 2016-2017 року (25 тис. грн.); придбано 10 комплектів форми для участі учнів Костогризівської школи в проведенні військово-патріотичної гри «Сокіл-Джура» (10 тис. грн.), придбано та передано 20 парт та 40 стільців для учнів початкових класів Солонцівської школи.

У сфері соціального захисту населення району: придбано та передано 4 інвалідні візки для інвалідів, літних людей: Москаленко Лариси Миколаївни (м. Олешки), Ємельянова Сергія Миколайовича (с. Стара Маячка). Також передано інвалідний дитячий візок вихованцям Олешківського дитячого Будинку інтернат. На лікування дорослих людей виділені кошти: Гридіну Сергію Миколайовичу з м. Олешки, ветерану пожежної охорони; Секорському Євгенію з м. Олешки.

Розвиток культури та спорту в районі: у червні на набережній в м.Олешки за фінансової участі Благодійного фонду Євгена Рищука проведене міське родинне свято Green Day. На участь в чемпіонаті Європи з тхеквондо спортсменці з м. Олешки Курнос Людмилі, яка увійшла до національної збірної України, була виділена фінансова допомога в розмірі – 20 тис. грн. На участь в обласних та регіональних змаганнях з хортингу виділено кошти спортсменам молодого бійцівського клубу «Характерник» з м.Олешки. Для команди з футболу села Солонці придбано повний комплект футбольної форми. На розвиток дитячого футболу в селах Саги та Солонці Фонд виділив кошти на придбання спортивного інвентаря та м’ячів. Також Благодійний Фонд Євгена Рищука організував безкоштовну підписку районної суспільно-політичної газети «Олешківський вісник» для 9,5 тис. людей похилого віку.

Постійною та плідною для Благодійного Фонду є співпраця та обмін досвідом з іншими організаціями. Нещодавно Євген Рищук зустрівся із засновниками громадської організації з Голландії «Україна-Київ-Утрехт», а також представником БО «Київський центр підтримки дітей та молоді» Богданом Баштовим. Голландці поділилися своїми напрацюваннями в їхньому напрямку – розповіли, як саме вони допомагають в реформуванні спеціальної освіти. Виявилося, вони співпрацюють з КП «Цюрупинська спеціальна загальноосвітня школа l-lll ступенів Херсонської облради». Крім цього, іноземні гості розповіли, яким чином благодійність розвивається в їхній країні. За їхніми словами практично кожна сім'я в Голландії бере участь в благодійних проектах. І ніхто ніколи не цурається благодійної допомоги, як в ролі мецената, так і ролі одержувача.

Перелік свят, які проводилися за рахунок спонсорської допомоги можна продовжувати досить довго. Однак, найяскравішим прикладом став фестиваль Івана Купала, який відбувся 8 липня на території Кінного клубу «Grand Prix», що в с.Праві Саги Олешківського району саме за підтримки Благодійного фонду Євгена Рищука. Це був справжній сімейний та найколоритнішій етнофестиваль цього літа! Він став чудовою можливістю відпочити та зарядитися позитивом як дорослим, так і дітям. Народні гуляння в «Grand Prix» зібрали небувалу кількість гостей зі всієї України та різних поколінь, а це, на хвилинку, кілька тисяч осіб! Організатором заходу виступила ГО «Спілка жінок Хе­рсонщини».

Приваблювали гостей своїм розмаїттям вироби майстрів, серед яких були представлені вишиванки, вироби з бісеру, шкіри, соломи, дерева, майстер-класи з боді-арту та вінкоплетіння і ще багато цікавинок. Всі бажаючі брали участь у фотосесіях професійних фотографів. Дітлахи мали змогу здійснити екскурсію на повітряній кулі, а усі охочі переглянути видовищний виступ групи «ХОРС» із надзвичайним фаєр-шоу. Свято видалось насиченим багатьма обрядами і піснями, особливо запальним стало, перед заходом сонця, запалення купальського вогнища, висота якого цьогоріч склала 4,10 м! Не обійшлося і без плетіння купальських вінків – символу щастя. Під час святкування Івана Купала задовольняли смаки найвишуканіших гурманів різноманітні food-зон від генерального партнера - ресторана «Пан Атаман».

Фестиваль проводився з благодійною метою: кошти, виручені з продажу квитків, товарів і майстер-класів, були спрямовані на будівництво храму Андрія Первозванного УПЦ Київського патріархату в селі Улянівка Скадовського райо­ну Херсонської області. На цю мету було зібрано 98 тис.грн.

Зважаючи на плідну співпрацю не лише з іноземцями, а й з місцевими громадськими організаціями, можна впевнено стверджувати, що Благодійний Фонд Євгена Рищука є чи не найбільшим на території Хе­рсонщини. І місію – «творити добро безкорислив» Фонд виконує на всі 100 %.

Однак, серед сучасного темпу життя в головах людей досить часто поселяються різні міфи, щодо благодійної діяльності та милосердя. Наприклад, «дітям потрібна моя допомога, а не моя присутність». Це думка, яка лише виправдовує нашу власну лінь. Насправді, діти дуже нас чекають. Згадайте, як ваші діти чекають вашого повернення, коли вас довго нема вдома. Діти-сироти такі самі! Найкращий подарунок для них – саме присутність! Для них нова людина – це вісточка з цікавого світу, якого вони не бачать. Саме через це більшість візитів до дитячих будинків та інтернатів, засновник Фонду Євген Рищук здійснює особисто. Він добре розуміє, що їм необхідна увага.

Інша поширена думка: «Дітям потрібно те, що не потрібно мені». Дуже помилкова точка зору! Якщо ви збираєтесь віддати у дитячий будинок те, що хотіли виносити на смітник – краще одразу викинути. Діти-сироти, інваліди, бідні люди – це такі самі люди, як і ми з вами! Вони люблять гарно вдягатися і отримувати корисні подарунки, навіть якщо не мають такої змоги. Тому, перш ніж нести рване пальто у плямах, подумайте: може, краще купити на якусь невеличку суму необхідних речей – взуття, колготок, шкарпеток і привезти в дитячий будинок у вільний час. Спростуванням цього міфу є не лише особиста позиція Благодійного Фонду Євгена Рищука щодо нових речей для діток. Фонд часто заохочує й інших спонсорів та громадські організації до подібної допомоги.

Є багато так званих «спонсорів», які відкрито говорять про те, що «благодійність розбещує одержувачів і не вирішує практично жодних проблем». З цією проблемою рано чи пізно стикається кожен волонтер. Нібито діти чекають так званих «спонсорів», щоб отримати якомога більше матеріальних речей. І пояснити дітям про суть цієї допомоги завжди складно. Крім того, меценати приїздять в кращому випадку на кілька годин, а потім їдуть. А іграшка, що стане подарунком, залишиться. Звичайно, вони чекають подарунків! Тому так важливо не просто бездумно дарувати, а спілкуватися, пояснити, що сьогодні цю іграшку хтось привіз, а завтра – їм самим доведеться заробляти. Адже саме на дорослих лежить відповідальність за майбутнє дітей. Тому Благодійний Фонд Євгена Рищука завжди дотримується правила: бути чесними і відкритими. І не лише з дітьми. Тоді з категорії «спонсорів» можна легко перейти до категорії «друзів».

Благодійні фонди та організації звісно зараз ростуть, як гриби після дощу. Тому часто-густо люди думають: «Моя допомога піде в руки тим, хто на ній наживається», і відмовляються допомагати. Це можливо. Але тільки тоді, коли ви самі не зацікавлені допомогти саме тим, хто цього потребує! Більшість потреб є справжніми, але зазвичай меценати не можуть знайти час, щоб під'їхати, поспілкуватись, дізнатися, що саме потрібно... Благодійний Фонд Євгена Рищука працює за іншими правилами та стандартами. Постійні візити, спілкування, приятельські стосунки з дирекцією – тільки так можна дізнатися про справжні потреби закладів. Якщо є можливість, краще придбати речі та подарувати необхідне. Тільки в такому випадку можна впевнено сказати: «я допоміг».

І останній штамп, який досить поширений серед українців – «про благодійність треба мовчати, бо це схоже на саморекламу». Звичайно, не треба на кожному кутку розповідати про те, як ви привезли до дитячого будинку ящик апельсинів. Але пропаганда благодійності сьогодні є важливою і потрібною. Саме тому Благодійний Фонд Євгена Рищука постійно залучає інші громадські організації до співпраці, поширює інформацію серед друзів, знайомих, ділиться ідеями та досвідом з охочими. З таким підходом до справи важливо одне – благодійників з часом стане справді більше.

Кропітка, щоденна, а головне безкорислива праця та досвід Благодійного Фонду та особисто Євгена Рищука доводить всім, що якщо ви – людина небайдужа і прагнете зробити для когось щось корисне, ви знайдете свою, унікальну і неповторну дорогу до дитячого будинку, інтернату чи до дитячої лікарні. Адже любов і взаємо­допомога – це саме те, що робить нас людьми!

Залишається тільки побажати Благодійному Фонду та Євгену Рищуку нових ідей, наснаги, успіхів та людської вдячності на їхньому шляху!

 

Єлизавета Адамчук

У Олешках побувала перша леді України

m poroshenkoДружина Президента України Марина Порошенко з робочим візитом відвідала Хе­рсонську область. Перша леді презентувала національний проект «Книга Миру», оглянула можливості Олешківської гімназії у сфері інклюзивної освіти та поспілкувалася з освітянами.

Офіційний візит першої леді розпочався в області з відвідин Олешківської гімназії. У навчальному закладі на Марину Порошенко очікували дітлахи з різних класів та різних вікових груп. Із собою вони принесли фото своїх батьків та близьких, які воюють в АТО, щоб разом з дружиною Президента України заповнити «Книгу миру». Це книга, в якій діти учасників АТО із сімнадцяти регіонів вже поділилися своїми сімейними фотографіями та побажаннями про мир в Україні. Учні Олешківської гімназії разом із Мариною Порошенко створили ще один розділ – «Херсонська область».

- Ця Книга є літописом україн­ського життя до і після трагічних подій на Сході України і в Криму, коли наші мужні герої були змушені йти захищати рідну землю та мирне майбутнє своїх дітей. Ця «Книга Миру» – унікальна й особлива. Адже діти, які заповнюють її, не з чуток знають справжню ціну миру і те, наскільки важливо бути справжнім українцем. Це видання є посланням майбутнім поколінням про цінність мирного життя та виступає своєрідною дитячою молитвою заради мирного і щасливого майбутнього України, – підкреслила Марина Порошенко.

Після цього перша леді подарувала дітям книги. А учні 5-го класу гімназії вручили поважній гості власноруч зроблену картину, присвячену темі АТО та миру.

У ході відвідування Олешківської гімназії дружина Президента поспілкувалася з учнями інклюзивних класів та, разом із педагогами, обговорила організацію інклюзивної моделі навчання в закладі. Наразі тут навчається 17 дітей з особливими освітніми потребами у семи інклюзивних класах. Соціально-психологічний, корекційний су­провід навчального процесу учнів з особливими освітніми потребами забезпечують асистенти вчителя, психологи, соціальні педагоги. Гімназія облаштована пандусом, виділені сходи для дітей з порушенням зору та відкрито спеціально облаштований тренажерний зал для таких учнів.

За словами директора гімназії Ольги Лаухіної, усі гімназисти без винятку залучені до позакласної роботи. Також учні з порушенням опорно-рухового апарату, зору, слуху відвідують секції з легкої атлетики, штовхання ядра та метання тенісного м’яча, яких тренує паралімпійська чемпіонка Вікторія Кравченко.

- Дуже приємно, що освітяни Херсонщини, стосовно інклюзії, зробили все самі, на нас чекати не стали, – зазначила Марина Порошенко. – В рамках децентралізації ми вже відчуваємо, наскільки наші регіони стали самостійними. І вони вже самостійно приймають рішення, і це чудово, адже саме на місцях фахівці бачать і знають, коли вони готові прийняти таких дітей та надати їм професійні послуги. Також дуже важливо, щоб після прийняття Закону «Про освіту» школа нового зразка могла прийняти будь-яку дитину. І ми повинні зробити так, щоб діти в цих школах отримали якісні знання.

Позитивний відгук від першої леді про самостійність не став сюрпризом для освітян Олешківщини. Адже саме в Олешківській гімназії зараз активно впроваджується проект «На крилах успіху», який орієнтований і на інклюзію в тому числі. Цей проект був впроваджений у гімназії завдяки активному сприянню заступника голови Херсонської ОДА, депутата обласної ради Євгена Рищука.

- Довелося докласти багато зусиль, щоб цей проект був втілений саме в Олешківській гімназії. Всього в області буде втілено 4 таких проекти. Половину коштів виділив Державний фонд регіонального розвитку, а половину – місцевий бюджет. За 4,1 млн. грн. ми отримаємо сучасну школу, а діти – якісну освіту, – підкреслив Євген Рищук.

Крім цього, зараз на базі Олешківської гімназії триває навчальний експеримент в рам­ках концепції «Нова українська школа». У рамках експерименту зменшується навчальне навантаження на дитину. Стосовно терміну реалізації проекту «На крилах успіху», то його мають втілити з вересня по грудень 2017 року. За вказані кошти в Олешківський гімназії замінять вікна та двері, утеплять фасад, облаштують покрівлю, оформлять приміщення під 4 мультимедійні класи.

Що ж стосується навчального процесу дітей з особливими потребами в Олешківській гімназії, то окрім занять у класах з іншими дітьми, вони мають й додаткові корекційно-розвиваючі заняття.

Марина Порошенко оглянула спеціально обладнаний клас, де надають необхідну допомогу для дітей з особливими потребами, які навчаються в гімназії та потребують індивідуального підходу.

Після спілкування з педагогами та дітьми Марина Порошенко підписала Меморандум з головою Херсонської ОДА Андрієм Гордєєвим про співпрацю, у рамках якого Хе­рсонщина долучилася до національного проекту Благодійного Фонду Порошенка «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації». Цей проект був започаткований Благодійним фондом Порошенка разом з Міністерством освіти і науки України. За словами пані Порошенко, на сьогодні у Херсонській області працюють 69 інклюзивних шкіл, в яких навчається 275 учнів з особливими освітніми потребами, але інклюзивною освітою охоплені лише 1% «особливих» дітей регіону, тому є над чим працювати.

- Ми й надалі будемо покращувати умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними знань, враховуючи їх індивідуальні потреби, можливості, здібності та інші вимоги. Беремо на себе зобов’язання запровадити інклюзивну освіту в кожній школі. На цей рік маємо облаштувати для цього 4 школи, на наступний рік плануємо збільшити їх кількість, – запевнив очільник області Андрій Гордєєв.

Марина Порошенко презентувала два альбоми, які демонструють два проекти, запропоновані для втілення в життя в усіх регіонах. Це проект відеотеки, де є необхідна техніка і де діти можуть проводити час для навчання, а також для того, щоб знаходити нових друзів та отримувати соціальні навички. І другий проект – ресурсна кімната із сучасним обладнанням.

Крім візиту до Олешківської гімназії, перша леді України побувала і поспілкувалася зі студентами та науково-педагогічним колективом Херсонського державного університету, де на факультеті дошкільної та початкової освіти діє Центр корекції та розвитку дитини. Марина Порошенко разом із Першим заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Олександром Співаковським обговорили сучасні тенденції у забезпеченні корекційної спрямованості навчального процесу майбутніх педагогів, які мають бути обізнані у методичних та психологічних аспектах супроводу інклюзивної освіти.

Марина Порошенко також відвідала Херсонський базовий медичний коледж та поспілкувалася з майбутніми медичними працівниками. Зокрема, у ньому здійснюється підготовка студентів з порушенням слуху за спеціальністю «Стоматологія ортопедична». Наразі близько тисячі випускників з інвалідністю отримали кваліфікацію зубного техніка.

Великі Копані: працювати в громаді важко, але цікаво

kopaniУ Великокопанівській ОТГ відбувся День громади. Голови сільрад та ОТГ з сусідніх сіл завітали до Великих Копанів, аби на власні очі побачити, які плюси та мінуси має об’єднання громади, і яка доля в різних управлінь та соціальних об’єктів після процесу децентралізації.

На урочисту подію завітав і заступник голови Херсонської ОДА, депутат обласної ради Євген Рищук. За його словами, процес децентралізації на Хе­рсонщині вже приносить позитивний результат:

- У обласній держадміністрації ми цього року приймали програми розвитку. І вже зараз ми бачимо різницю між тими програмами, які презентують РДА, і тими, що пропонують нам громади. Адже ОТГ завжди пропонують конкретні рішення проблем. Тобто, РДА можуть сказати «ми розвиватимемо спорт», а громада каже, як саме вони збираються це зробити. Впевнений, саме для цього й був запроваджений процес децентралізації, – підкреслив Євген Миколайович.Сьогодні найбільш проблемне питання в Олешківському районі, яке я продовжую лобіювати – це ремонт доріг. Зараз всі дороги області передаються на баланс ОДА. Туди ж надійдуть і фінанси. Тому питання нині стоїть жорстко: у кого з населених пунктів не буде проектів на ремонт доріг – там не буде власне й самих доріг. У нас вже запрое­ктована дорога Великі Копані – Маячка. Нова ділянка дороги М14 біля Козачих Лагерів теж запроектована. Там де є проблемні питання – будемо виділяти кошти. Я завжди обіцяю допомогти людям та громадам, в яких бачу силу, можливості і головне – бажання.

kopani1

Розповідала про життя в громаді, показувала господарство та давала сусідам добрі поради голова Великокопанівської ОТГ Валентина Костенко:

- Говорила, кажу і буду казати, про те, що жалкую, що ще в 2015 році ми не об'єдналися. Бо ті, хто об'єдналися раніше, мали більші фінансові можливості, ніж ми в 2016. Цей, 2017 рік, чесно кажучи, був вже не такий. Тому, що структурна субвенція надається набагато в меншій кількості. Створивши OTГ, при зустрічі з людьми я завжди наголошувала, що приїха­ла послухати пропозиції, а ми будемо їх виконувати. Найперше, коли формувався апарат громади, я людям Абрикосівки сказала: жодного із вас не буде звільнено. І люди працюють, нікого ми не звільнили. Якщо раніше у нас була сувора структура, під яку ми шукали людей, то в ОТГ ми можемо собі дозволити під людину підшукати спеціальність. Тобто, ми нікого не лишили без роботи, взяли всіх, хто працював у сільраді. Гадаю, що на сьогоднішній день всі задоволені. У Абрикосівці у нас є і паспортист, і соціальний працівник, і землевпорядник. Прийом громадян там ведеться на місці в понеділок та п'ятницю. В понеділок і п'ятницю залишається землевпорядник, соцпрацівник, паспортист. Всі останні дні вони їдуть до нас. Вівторок, середа, четвер вони працюють тут, на території Великокопанівської сільради, – ділиться досвідом Валентина Дмитрівна.

Структура апарату в Великокопанівській сільській раді – 36 осіб. Однак, не всі штатні одиниці заповнені. Наразі Великим Копаням не вистачає юриста. На сьогоднішній день структура апарату поділена на відділ з питань сім'ї та молоді, з соціальної роботи, відділ бухгалтерського обліку, планування та звітності, відділ культури, молоді, спорту, туризму та прикладної спадщини, відділ земельних відносин, планування та архітектури, відділ фінансів та юридичного обслуговування. Звісно, не обходяться у Копанях і без обслуговуючого персоналу. Окремо від апарату сільради працює відділ освіти, в якому 11,5 штатних одиниць.

- Дуже швидко після об’єд­нання та виборів встало питання грошей, – наголошує Валентина Дмитрівна.Хоч і кажуть в державі, якщо створено ОТГ, то всі фінанси віддаються вам. Розумієте, начебто бюджет збільшився, але це кошти, які в нас практично і були. Субвенція йшла напряму в район, роздавали з районного бюджету. Тепер вона іде до нас. Субвенцію ми витрачаємо на заробітну плату вчителям, утримування медзакладів, тобто захищені статті. Але зарплата техперсоналу лягла на наші плечі, енергоносії теж. Нам щоб школу опалювати необхідно на сезон 180 тон вугілля! От і порахуйте, чи стало в нас більше грошей. Просто, громада дає нам свободу в діях, і ми одразу почали думати – а як же заробити копійку до власного бюджету? Бо держава сьогодні дає, завтра трішечки дасть, післязавтра може і не дати. Тому вирішили, що на основі комунального підприємства будемо створювати робочі місця, які б могли дати можливість заробляти самим. Придбали пилораму. Практично її встановили. Але тепер постало питання робітників. Якщо в апарат ми ще можемо набрати людей, то на робітничі спеціальності ніхто не йде. У нас чотири хлопця в комунальному підприємстві: тракторист, водії, прибиральник. Більше не можемо нікого знайти.

kopani3

kopani2

Щодо коштів, отриманих від держави, то у Великих Копанях вирішили використати їх на купівлю різної техніки.

- Інфраструктурна субвенція прийшла до нас в цьому році у розмірі 3,6 мільйона грн. тільки у вересні, вона вже затверджена, – повідомила Валентина Костенко. – Так, як і всі по Хе­рсонській області, ми кинулись на придбання. Спочатку хотіли швидку допомогу та міні-пекарню, але нам сказали – «це не інфраструктурний розвиток». І ми зупинилися на придбанні інших потрібних громаді речей. У нас уже підписується договір, пройшли тендери, ми беремо ще один шкільний автобус. Купуємо санітарну машину, не швидку допомогу, а санітарний легковий автомобіль, для того, щоб можна було перевозити хворих і відвідувати їх. Ми беремо трактор МТЗ-80 з навантажувачем, і окремо трактор з фрезою, вже придбали подрібнювач гілок та косарку з можливістю покосу узбіччя.

За рік існування Великокопанівської громади в селі побували норвежці, данці, німці, поляки, американці. Працівників апарату навіть запрошували на безкоштовну поїздку до Польщі. Однак, тут мешканці ОТГ розвели руками – виявилося, що закордонний паспорт був тільки в однієї людини.

- Я знаю, що Олешківська районна рада виділила кошти на придбання апарату для пластикових паспортів, – зазначила Валентина Дмитрівна. І ми подумали, і вирішили – нам теж такий треба. Тому ми все ж таки в бюджеті на 2018 рік будемо планувати придбання цього апарату. Про черги в різних установах за паспортами не чув тільки лінивий. Тому, я гадаю, буде досить зручно, щоб ми тут, на місці, могли видати закордонний пас­порт мешканця громади. І знову ж таки – за ці послуги ми залучимо додаткові кошти в свій бюджет.

Рішенням проблеми фінансування для Великих Копанів стало власне комунальне підприємство. Сьогодні воно працює в різних напрямках. Наприклад, нещодавно біля сільради збудували тимчасову споруду (так званий МАФ) «Журба». Там можна придбати абсолютно все, що потрібно для ритуаль­ної служби. Причому для тих мешканців громади, які не можуть одразу сплатити всю суму, КП надає кредит. Борги люди віддають – стверджують в сільраді, і дякують, бо вартість товарів у «Журбі» набагато нижча за ринкову.

Придбала сільрада і будівлю кафе «Ромашка». На базі кафе зовсім скоро відкриється їдальня. Ще одним придбанням стала будівля, в якій розміщується відділ освіти. Однак тут одночасно триває і гурткова робота з дітьми, і шиють костюми для працівників місцевого будинку культури. На пошив костюмів, купівлю тканин та іншого з бюджету громади постійно виділяються кошти. Тому не дивно, що вже зараз у будинку культури постійно займаються вокалом, хореографією та театральним мистецтвом понад 200 осіб.

Не всі мешканці громади сприймають зміни, які кояться в селах. Декого, певно, такий стан справ не влаштовує. Тому сільрада іноді зустрічається з досить своєрідним «опором».

- Придбали ми приміщення молочного магазину – його спалили. Придбали ми кафе, почали ремонт – його спалили... Чомусь у нас так досить часто виходить. Прикладів маємо достатньо, просто не хочемо, щоб винуватці думали, що ми на це будемо звертати увагу. Зараз і кафе, і магазин відремонтували, та все прекрасно функціонує, – підкреслює Валентина Дмитрівна.

А комунальне підприємство у Великих Копанях, попри різних недоброзичливців, все таки почало заробляти копійку до бюджету. Великі Копані стали мало не першими в Україні, хто передав комунальному підприє­мству харчування школярів.

- Чомусь віддають школі, підприємцям, а треба думати, що на цьому можна заробляти, при цьому повноцінно годуючи дітей. Ми прихильники того, щоб заробляти в бюджет громади, а не віддавати в оренду. Так сталося, що ми взяли на себе харчування дітей у шкільній їдальні. З штату шкільної їдальні вивели всіх кухарів, і їдальню закрили. В той же час відділ освіти за одну гривню передав у оренду комунальному підприємству їдаль­ню, і КП взяло в штат всіх цих людей, – розповідає директор КП Лариса Самойлова. - Ми почали годувати дітей з 24 вересня. Це була ідея сільської ради – вони й платять заробітну плату кухарям. 1-4 класи харчуються безкоштовно. Там не залежить – пільгової категорії дитина, чи ні. Починаючи з 5 класу, для пільговиків обід коштує 13 гривень, для звичайних старшокласників – 18 гривень. Ви знаєте, всі вдячні: діти, батьки. Тому, що харчування стало набагато кращим.

Кожного дня в меню шкільної їдальні м'ясо, раз на тиждень риба та печінка. Молочні продукти, печиво, салати з овочів – школярі з Великих Копанів за такий короткий час вже звикли гарно та смачно їсти в школі. Бо починалося все з пільговиків та 200-т дітей, зараз до їдальні ходять майже 500 школярів. Однак, у сільраді стверджують – таких результатів досягли тільки за допомогою суворого контролю. Адже, коли діти і батьки бачать, що какао з молока, а запіканка з сиру, коли порції вистачає як молодшому школяру, так і старшокласнику – тоді всі задоволені.

Відділ освіти Великокопанівської сільради теж досить задоволений харчуванням у школі. Хоча, як стверджують у відділі, з освітянами в ОТГ ще потрібно працювати.

- Ми хочемо створити нову освіту для двох сіл, для Великих Копанів та Абрикосівки, щоб по-новому наші діти вчилися, – зазначає начальник відділу освіти Тетяна Шушко. – Зараз держава дає великі можливості для розвитку своїх талантів, повертається обличчям до вчителя. Але, як це не парадоксально, іноді реформи гальмують самі освітяни. Хочу подякувати Олешківському відділу освіти за те, що у нас процес передачі двох дитячих садочків і двох шкіл пройшов безболісно. Вони нам дуже допомагали, та на сьогоднішній день ми з ними тісно співпрацюємо. Олешківський відділ освіти має великий досвід у сфері управління освітою, наданні методичної допомоги тощо. І вони ніколи нам не відмовляють у консультації. У нас є власний методист, і ми задоволені її роботою. Абрикосівка взагалі в захваті, адже у них раніше не було методиста. А жінка працює в садочку в Копанях три дні, а два дні в Абрикосівці.

У Абрикосівському дитсадку зараз 56 дітлахів, у центрі громади – 137. Середню освіту в ОТГ здобуває майже тисяча учнів: в Абрикосівці – 98, а у Великих Копанях – 792. Наразі у Великокопанівській школі гостро стоїть питання другої зміни дітей, адже шкільні стіни просто не витримують подібного навантаження. Дитсадок у Копанях теж не може прийняти всіх бажаючих, тому батькам пропонують альтернативу – віддати дитину до Абрикосівського ДНЗ. Деякі погоджуються, а потім приходять з подяками до сільради та відділу освіти.

Взагалі, за останній час на Абрикосівську освіту з бюджету громади витратили досить відчутні кошти. Наприклад, для дитсадочка придбали електричну плиту, холодильник, різне обладнання та інвентар, комп’ютерну техніку загальною вартістю 54 тисячі гривень. Крім цього сільрада вже сплатила гроші за робочий проект з капремонту системи водопроводу та каналізації в садочку – 35 тисяч гривень. Дещо інші фінанси вклала громада в Абрикосівську школу. Там в шкільну їдальню придбали холодильник та плиту, капітально відремонтували електромережу, купили принтер та комп’ютер, меблі, інвентар та інше обладнання загальним коштом понад 200 тисяч гривень.

Налаштувати мешканців гро­мади на новий лад виходить і в місцевому Центрі первинної медико-санітарної допомоги. Нещодавно Центр ПМСД отримав ліцензію – і ось уже 2 місяці працює в ОТГ самостійно. За словами медичних працівників, багато бюрократичних питань з процесом децентралізації просто відпали. Працювати стало комфортніше, краще.

- З переходом в ОТГ ми відчули справжню підтримку, – розповідає тимчасово виконуючий обов'язки головного лікаря ЦПМСД Великі Копані, Петро Баєв. – Особливо, що стосується фінансів. Наприклад, треба препарати для невідкладної допомоги, терміново, ми пишемо вимогу, депутати одразу на сесії розглянули їх, відразу виділили кошти, і ми придбали необхідне. У цьому плані велика оперативність є. У нас зараз є санітарний транспорт, але це УАЗ, і він досить-таки старий, 2002 року випуску. Тому нам придбають легковий автомобіль для обслуговування сільського населення. Ми ж зараз новонароджених малюків оглядаємо регулярно на дому, відразу після виписки з пологового будинку. Плюс тяжкохворі, хто не може самостійно відвідати лікарню, і звернутися за медичною допомогою. То саме для подібних цілей і попросили автомобіль. Що стосується вакцинації – теж не відстаємо. Ось придбали туберкулін нещодавно. Тепер вже маємо спеціальне програмне забезпечення, будемо замовляти вакцини за цією програмою, і оплачувати теж – так, як всі державні лікарні.

Великою проблемою для медицини Копанів лишаються кадри. Зараз працює 2 лікаря, а мають працювати – 7 лікарів. Тобто, 5 посад лишаються вакансіями. Це саме сімейні лікарі загальної практики. До речі, питання із житлом, так само, як і з заробітною платою для сільради – не проблема. Тих, хто захоче працювати в місцевому Центрі ПМСД одразу ж забезпечать житлом. І, за спеціально укладеним договором, як тільки мине певний період часу, житло лишається у власності самого лікаря – в особисте користування.

- Жити і працювати у громаді досить складно, але дуже цікаво, - стверджує Валентина Костенко. – Ми за цей рік були в різних областях, зустрічали гостей з усього світу, і працювали, працювали, працювали…Скажу так – тільки завдяки титанічним зусиллям, профільній допомозі та гарному колективу в нашій ОТГ є приклади успішної роботи. Тримаємо курс на розвиток – тільки так!

 

Ольга Краснюк

Общественная организация из Голландии поделилась своими наработками с Благотворительным фондом Евгения Рищука

rischuk1Интересная встреча прошла с зам главы облгосадминистрации, руководителем Благотворительного фонда Евгением Рищуком, учредителями общественной организации из Голландии «Украина-Киёв-Утрехт», а также представителем БО «Киевский центр поддержки детей и молодежи» Богданом Баштовым. Гости в Олешках неслучайно встретились с Евгением Николаевичем, два года назад зашла речь о благотворительности... На данный момент Благотворительный фонд Евгения Рищука известен для многих жителей области. Голландцы поделились своими наработками в их направлении-помощь в реформировании спецобразования, ведь они давно курируют КП «Цюрупинская специальная общеобразовательная школа l-lll ступеней Херсонского облсовета», рассказали, каким образом благотворительность развивается в их стране.

Во время встречи обсуждали интересные темы, например, какие сейчас самые актуальные в Голландии темы, что показывают по телевизору. Как оказалось, топ-тема - ожидание Санта Клауса, а проблема в том - какие помощники у него будут - традиционно чернокожие мальчики, или белокожие, чтоб не было дискриминации.
А между тем, практически каждая семья в Голландии участвует в благотворительных проектах. Встреча прошла очень в теплой и доброй обстановке.

Что херсонцы делали в Китае?

23380391 1802507696472294 6778550719862668303 nДелегация из Херсонской области посетила Китай с целью ознакомления с компаниями по переработке мусора и отходов. Ранее, представители компаний-инвесторов с Китая уже приезжали в Херсон. И еще тогда выразили свою готовность по строительству мусороперерабатывающего завода.

Заместитель главы Херсонской ОГА, депутат областного совета Евгений Рищук рассказал о визите в Китайскую Народную республику:

- За 4 дня мы посетили 2 компании и 2 завода, которые занимаются сортировкой и переработкой мусора в Китае. Заводы занимаются разными технологиями переработки мусора. Один завод сжигает отходы, другой занимается пиролизом, это специальная технология переработки отходов. На сегодняшний день есть предварительная договоренность о том, что они будут заходить в Украину, конкретно в нашу область, - подчеркнул Евгений Николаевич. - Но для этих двух компаний есть определенные условия с нашей стороны. Главное, это должен быть чистый бизнес. То есть строительство, обслуживание и прочее – все это делается за счет китайской стороны. Из государственного или областного бюджета сюда не должно вкладываться ни копейки. Одна из компаний уже выразила свой интерес, и они готовы заходить со своим проектом как можно скорее. Мы уже ранее вели с ними переговоры, и давали им необходимые исходные данные. На сегодняшний день уже принято решение о созданий совместной китайско-украинской группы. Она будет заниматься разработкой технических условий данного проекта. Где будет находиться завод по переработке мусора – пока рассматриваются разные варианты: Олешки, Херсон, Каховка. В любом случае местоположение завода будет зависеть от инвестора, который зайдет к нам. В другой компании нам показали новую технологию переработки мусора – китайцы только недавно ее внедрили, и сейчас она успешно работает. Во время переработки этой технологией не выделяется диоксин. То есть, вреда для окружающей среды нет. Мы предложили сотрудничество и этой компании. На следующей неделе состоится визит премьер-министра Украины Владимира Гройсмана в Китай. Именно там должны заключить договора и подписать все необходимые документы, чтобы мы могли и дальше сотрудничать с данными компаниями, а главное, чтобы инвестор на Херсонщину зашел как можно быстрее.

Костогризове: курс на розвиток

rozvitokСело Костогризове Олешківському району – відроджується. Це відчувають місцеві, за змінами у селі стежать сусіди, з візитами до голови сільради постійно приїздять гості з району та області. Ініціатором змін виступив, власне, сільський голова Олександр Стаднік. Він впевнений, що за розвитком села – майбутнє держави.

Ідучи вулицями села, досить легко дізнатися про Олександра Стадніка. Перехожі вітаються, запитують звідки гості та розповідають про стан справ. Так сталося і цього разу, коли до Костогризового завітали гості на День сільського голови.

«Ой, ви про нашого голову хочете почути? Та він кращий за всіх!», «Це ось два роки, як життя в селі почалося, бо ми обрали потрібну людину», «Знаєте, він нікого і ніколи не цурається», - такі відгуки про Олександра Стадніка можна почути від звичайних селян. Додають позитивних вражень й об’єкти соціальної сфери – там життя й справді відроджується.

- У нас зараз постійно працює сім осіб, - розповідає директор будинку культури Любов Напаснюк. - Є різні гуртки, є хореографічний колектив, вокалісти. Нещодавно взяли керівника хореографічного гуртка, адже зараз в будинку культури постійно танцюють та репетирують два колективи. Раніше людина працювала на добровільних засадах, а тепер – в штаті. У нас за останній час все змінилось. До цього було таке затишшя, наче село завмерло. Я сама не працювала до цього. Якось всім байдуже було… Наш голова прийшов восени, нас взяли на роботу взимку. На 8 березня ми зібрали 800 чоловік на свято... І це було просто фантастично, ми з дівчатами повірити не могли. А потім сільрада «взялася» до справи. Ремонт покрівлі, система опалення нова, а головне – гарне ставлення до нас. Дуже приємно працювати, коли тебе розуміють.

Загальноосвітню школу в Костогризовому зараз теж активно ремонтують. Нову систему опалення встановлюють саме зараз. За словами керівника закладу, навчальному процесу це не зашкодить.

- За літній період нам зробили вимощення, зараз закінчуємо ремонти в санвузлах, – повідомила директор школи Тетяна Кузіва. – Кошти на всі роботи були виділені як з районного, так і з сільського бюджету. Але левова частка грошей з’явилася завдяки підтримці Євгена Миколайовича Рищука. Нині в нас іде повністю ремонт котельної. Та проводитиметься повністю заміна системи опалення. Буде демонтовано старе опалення та повністю проведено нове. Ці зміни стали можливими завдяки тісній співпраці адміністрації з нашим теперішнім головою Олександром Миколайовичем. Він звертається до нас, ми до нього. Він бачить усі наші проблеми і взяв на себе зобов'язання вийти на вищі рівні та допомагати нам зі шкільними проблемами. Тому я дуже вдячна і Олександру Миколайовичу, і Євгену Миколайовичу. Вони бувають у нашій школі дуже часто. Ось і минулої зими, коли у нас вийшов з ладу один із котлів, і ми звернулися до Євгена Миколайовича, він тут був особисто, у нас. Фактично, Євген Миколайович ще тоді пообіцяв, що систему опалення нам замінять – і ось зараз тривають роботи.

Поки що школа в Костогризовому не опалюється. Батьків та учнів попередили, що в школі тривають ремонтні роботи.

- Зараз ми навчаємося в одній половині школи, поки там замінюють труби, пізніше переведемо дітей до іншої половини будівлі. Підрядна організація пообіцяла виконати все в короткі строки – сподіваємося, що вони встигнуть до холодів. На даний момент в нас у класах 15-16 градусів. Щоденно ми контролюємо цей процес. Якщо температура знижується, ми терміново скорочуємо тривалість уроків, – наголошує Тетяна Кузіва.

Про зміни в селі говорить і редактор місцевої сільської газети «Світанок» Василь Столярчук. Друковане слово Костогризового, до речі, теж почало виходити в світ нещодавно.

- Ремонт покрівлі будинку культури, музична зала в дитсадку, ладнаються дороги в селі – триває ямковий ремонт, - розповідає Василь Митрофанович. – Це ось трохи з того, що було зроблено сільрадою за останній час. Та і люди почали змінюватися трохи. Гадаю, то все гарне ставлення у сільраді. Прийдеш до голови, він завжди тебе прийме. Ми знаходимося зараз в стадії відродження. Є кошти, і ці кошти вкладаються у реальні справи. Багато допоміг Євген Рищук. Приємно, що він не цурається сільських проблем, і досить часто тут буває. Якщо порівняти з іншими депутатами, то його допомога дуже помітна. Євген Миколайович спочатку приїхав, познайомився зі всіма проблемами, добився фінансування, діло пішло. Тепер Костогризове потихеньку йде на розвиток. З медициною у нас поганенько. Приї­жджають до нас лікарі з амбулаторії з Раденська, бо ми до них приписані. Але ж бажано мати своє. В нас і приміщення є таке. Половина ФАПу в нас задіяна, а половина приміщення не використовується, та воно напівзруйноване. Якби відремонтувати ту частинку пункту, там можна було влаштовувати і лабораторію, або стоматологічний кабінет чи зробити тимчасове житло для лікарів. Там досить місця. Все впирається в кошти. Можна було б звичайно зробити проект, виділити для того кошторис. І ми мали б тоді свою амбулаторію.

Сам голова сільради Олександр Стаднік впевнений, що розбудова Костогризового лишень починається. Кошти в селі будуть, адже зовсім скоро до села приїде досить амбітний інвестор:

- Було виділено на капітальний ремонт та заміну опалення в школі, заміну сантехніки 3 мільйони гривень. Це все зараз робиться, все в процесі. Думаю через місяць всі роботи вже будуть виконані. Дитячий садок профінансували на 750 тисяч грн., на ці кошти зроблено ремонт покрівлі та музичної зали. Останнє, що хочу встигнути в цьому бюджетному році – це встановити освітлення на вулицях села. Загалом це коштує 600 тисяч гривень. У нас уже готові схеми та проекти вулиць. Думаю, що до кінця року на вулицях будуть ліхтарі.

Гадаю, що все це було б неможливим без участі Євгена Рищука. Я з ним тісно співпрацюю вже два роки і дуже вдячний за всю допомогу, яку він нам надає. До нас йде серйозний інвестор – будуватиметься станція з сонячних батарей. Це досить амбітний проект, і ми готові до співпраці з такими підприємцями, які несуть в наше село розвиток.

Голови сільрад з сусідніх населених пунктів приїздять до Костогризового постійно. Поглянути «а як у сусідів», і, можливо, взяти кілька ідей для реалізації в себе в селі. Проблеми у сіл Олешківського району досить схожі. Адже останні десятиріччя в село коштів ніхто не вкладав.

- Зараз в Раденську по загальноосвітній школі є проблема, - ділиться наболілим голова Раденської сільради Олена Кравченко. - В принципі до кінця року ми її не вирішимо. У нас проблема в тому, що наша школа просідає. І потрібно робити її укріплення, робити вимощення. Разом з тим ми робимо проекти на цокольний поверх, на вимощення, на дах. Зрозуміло, що ми не обмежимося тільки місцевим бюджетом. Будемо просити допомоги з державного бюджету, співфінансування з району. Бо це дуже великі кошти. Школа у нас дуже велика, майже на 500 дітей, але зараз навчається 400 осіб. Тож братимемо приклад з сусідів в цьому напрямку. Дошкільну освіту ми довели до ладу – дитячий садок в порядку. За кошти державного бюджету зробили утеплення фасаду минулого року. Цьогоріч – зробили цоколь, під’їздну дорогу. Зараз лишилася тільки покрівля, але це питання часу. Інші об’єкти соціальної сфери в селі теж потребують нашої фінансової підтримки. Але, дивлячись на досвід Костогризового, я розумію, що треба стукати в усі двері, і тоді допомога до села прийде.

 

Єлизавета Адамчук

Чому Олешківський Центр ПМСД лишився без головного лікаря?

medecinaДнями, депутати Олешківської районної ради проголосували за звільнення з займаної посади керівника Центру первинної медично-санітарної допомоги району Миколи Гараненка. Свої голоси за це рішення віддали 19 депутатів, з 29-ти присутніх на засіданні сесії. Чому у головного лікаря не склалися відносини з працедавцями та які претензії висуває районна влада до нього?

Комунальний заклад «Олешківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» створений у 2013 році. У своїй структурі Центр має 9 амбулаторій, які знаходяться в Олешківському районі.

Найбільшою є амбулаторія загальної практики - сімейної медицини (амбулаторія ЗПСМ) м. Олешки, яка у свою чергу поділяється на дитячий та дорослий підрозділи і надає первинну амбулаторну медичну допомогу всьому населенню міста та району. При амбулаторії постійно діє відділення денного стаціонару. Як виявилося, всього за 5 років керування Центром Микола Гараненко не зміг виправдати сподівань, які на нього покладала місцева влада.

Претензії депутатів райради наступні: це перш за все невиконання рішення депутатів про передачу флюорографа, не проведення навчання фахівців Центру та безвідповідальне ставлення до поставлених завдань.

- На засідання сесій керівник Центру ПМСД взагалі перестав приходити, - підкреслює депутат райради Констянтин Буганов. – Бо коли розглядаються якісь важливі медичні Програми, інші рішення в яких не замішані фінанси – здається, що Миколі Гараненку подібне не цікаво.

Саме через безвідповідальність та відсутність цікавості до вирішення проблем ПМСД, на думку депутатів, районна Програма «Електронна охорона здоров’я» так і лишилася незатвердженою. «За» прийняття цього рішення не вистачило голосів депутатів райради.

Були питання до головного лікаря і в рятувальників. Місцеве управління ДСНС України зараз активно перевіряє всі об’єкти з масовим перебуванням людей. Медичні установи в цьому переліку займають основне місце, так само, як дитсадочки та школи.

- Пожежні інспектори зараз зацікавлені не лише в тому, щоб перевірити заклад, а в першу чергу в тому, щоб навчити людей, дізнатися, чи знають працівники установи елементарні правила, – розповідає т.в.о. начальника Олешківського районного сектору ГУ ДСНС України в Херсонській області Ганна Перерва. – Перевірки наші тривають, однак найбільше нас вразило ставлення до інспекторів та правил пожежної безпеки саме в Центрі ПМСД. Жодних інструкцій, жодних листів, нічого ніхто не знає, навіть елементарних речей. Ми зацікавлені в тому, щоб в приписі потім були лише ті порушення, які можна вирішити згодом, за допомогою коштів. Але прикріпити інструкцію в потрібному місці, знати план евакуації, тощо – це нічого не коштує, фінанси не потрібні. В одному з медичних закладів нам взагалі заявили: мовляв, вішати на стіну нічого не будемо – там нові шпалери! Вибачте, але так не працюють. Ніхто з нас не хоче повторення Одеської трагедії, а вона сталася, як показав час, саме через нехтування правилами безпеки.

Саме недотримання в ЦПМСД правил протипожежної безпеки стали «останньою краплею», за словами депутатів райради. Адже питання безпеки для хворих – на першому місці. Та і взагалі пожежна безпека в будь-яких соціальних установах наразі досить жорстко контро­люється.

Зараз рятувальники продовжують проводити перевірки та навчання в районі. Поки що всі працівники сприймають ці «уроки» досить серйозно.

- Ми дякуємо всім навчальних закладам, школам та садочкам, – наголошує Ганна Перерва. – І вдячні й депутатам райради, за те, що вони на нашому боці, і для них безпека громадян – перш за все. Закликаю всіх керівників установ та закладів району – якщо вам треба провести навчання, чи просто перевірку – звертайтеся. Ми нікому не відмовляємо. А ось з медиками чомусь проблем завжди найбільше.

Як виявилося, з представниками місцевого самоврядування, Центр ПМСД теж не зовсім добре співпрацює. Наприклад, у голови Великокопанівської ОТГ Валентини Костенко за рік існування громади накопичилося багато питань до Центру та його керівництва.

- На території нашої ОТГ є великий ринок, тому в лікарні вистачає пацієнтів, котрі не мешкають в ОТГ, повідомила Валентина Косенко. – Але на дверях ніхто не стає і не говорить: «Ви тут не живете, тому допомоги не отримаєте!». А з нашим Центром виходить саме так. В Олешках Центр ПМСД категорично не приймає наших мешканців. Складається враження, що наші люди якісь не такі, як інші. Виправдання там звучить наступне: ви ж об’єдналися, от і лікуйтесь там у себе в Копанях! Ми вже навіть вийшли на Миколу Гараненка і запропонували заключити договір та на умовах доплати здійснювати прийом мешканців ОТГ. Ніхто не відповів нічого на подібну пропозицію. Наступною прикрістю став флюорограф. Ми тільки нещодавно дізналися, що Великокопанівська громада не ввійшла до списку тих населених пунктів, де працюватиме пересувний флюорограф. Тобто знову нас роблять якимись меншовартісними. То як тоді нам бути? Виходить, що Олешківський Центр ПМСД після об’єднання, припустимо в Олешківську громаду, забере собі все майно та обладнання, яке напередодні було закуплене на весь район? Так же не повинно бути! Чомусь у центральній районній лікарні ніколи не відмовляють. І в реєстратурі пояснять, і направлення випишуть, якщо треба, на Херсон. А з Центром ПМСД одні проблеми. У нас лише рік існує ОТГ, ми виділили великі кошти на ремонт лікарні, запрошуємо на роботу лікарів, готові створити всі умови для медичних працівників… І в результаті стикаємося з суцільним нерозумінням наших проблем.

Одним словом, посади головного лікаря Олешківського районного центру ПМСД Микола Гараненко вже позбувся. Сподіваємося, подібний крок депутатського корпусу стане «наукою» для інших керівників всіх установ району, як медичних, так і просто соціальних.

Ольга Краснюк

Дуальна освіта для студентів училищ

MzНа ТОВ «НВП «Херсонський машинобудівний завод» презентували модель дуальної освіти в Херсонській області. Ініціатором подібного проекту виступає директор підприємства Олександр Олійник. Наразі є дефіцит кадрів на підприємствах, багато молоді їде з України, а заводи не хочуть брати не підготовлених до реальних умов роботи працівників.

- У нас зараз не вистачає 200 фахівців. І це тільки на нашому заводі. А по області ця цифра набагато більше. Коледжам не вистачає матеріально технічної бази. Ми пропонуємо дуальну освіту: щоб студенти 30% знань отримували в коледжах, а 70%, під час роботи у нас на заводі, практичних знань, - зазначає Олександр Олійник.

Тому основна мета такої моделі освіти – максимально скоротити шлях адаптації учнів до роботи на підприємствах. Як повідомляє сайт Херсонської ОДА, механізм дуальної освіти дозволяє прискорити процес підготовки кадрів. Тобто, буде відбуватися паралельна робота: всі питання, які виникнуть в учня в теорії, він зможе вирішити на практиці. В цій програмі будуть задіяні підприємства Херсонської області. Учні, які проходитимуть практику, зможуть одразу працевлаштуватись на цих підприємствах, відбудеться поступовий перехід від навчання до праці.

«Ми почали відпрацьовувати цю модель з трьома навчальними закладами: Каховський державний агротехнічний коледж, Херсонський політехнічний коледж, Херсонський професійний суднобудівний ліцей. Зараз у нас навчається по дуальній моделі освіти більше 90 дітей, наступного місяця ми плануємо збільшити їх кількість до 150. В проекті, за результатами першого року, плануємо що буде задіяно 500 дітей», – розповів Олександр Олійник.

Зараз така модель навчання реалізується за рахунок ТОВ «НВП «Херсонський машинобудівний завод», але ресурсів підприємства недостатньо для того щоб вивести цю програму на потрібний рівень. Саме тому дирекція заводу сподівається, що цей пілотний проект отримає схвалення в обласній адміністрації у Програмі розвитку людського капіталу Херсонщини і далі спільними зусиллями разом з навчальними закладами будуть готуватися фахівців.

Ідею щодо комплексу повністю підтримує облдержадміністрація. Заступник голови Херсонської ОДА Євген Рищук зазначив: «Це забезпечить нам не лише фахових спеціалістів. Ми зможемо з часом закрити всі вакансії на місцевих заводах. І таким чином зможемо зупинити відтік робочих рук за кордон. Зокрема, в Польщі зараз наші фахівці працюють саме на робочих технічних спеціальностях. Ми дамо можливість молоді отримати роботу і гідну зарплату тут, на місці».

Сторінка 30 із 31