osvita1У Херсоні відбулося засідання Регіональної платформи з вироблення політики у сфері місцевого самоврядування. Голови об’єднаних громад разом з експертами регіонального відділення Асоціації міст України пропонували своє рішення проблемних питань у сферах медицини та освіти. Адже саме в цих двох галузях українцям підготували реформи. Якою буде політика в гуманітарній сфері та як простим громадам вплинути на прийняття рішень урядом? Ці та багато інших питань прозвучали під час засідання.

 

Освіта – виклик сільським школам

Нова українська школа, чергові «нові» підручники та оновлені програми навчання, докорінна зміна підходу до початкової освіти – це лише невеликий перелік того, що підготувало вчителям та директорам освітніх закладів Міністерство освіти.

Звісно ж, перехід на нові стандарти передбачає відповідне матеріально-технічне оснащення для забезпечення освітньої діяльності. За даними АМУ, тільки в Херсоні 1 вересня за парти має сісти майже 4 тисячі першокласників. З іншого боку в тому ж обласному центрі в 138 класах існує потреба в оснащенні меблями, дидактичними матеріалами та технікою. В той же час, повну відповідальність за забезпечення шкіл в громадах, бере на себе сільська рада. Для обговорення найгостріших аспектів освітньої реформи на засідання запросили народного депутата, першого заступника голови Комітету з питань освіти та науки Олександра Співаковського.

- Ми приймали Закон, аби комфортно працювати було всім. Хочу нагадати всім директорам та педагогам – читайте уважно законодавство. Там прописано, що кожен може вільно обрати шлях розвитку. І не повинні всі «як один» вже з 1 вересня переходити до Нової української школи та створювати опорні школи! Ми дозволили вчителям обирати, і це має бути свідомий вибір! Головне, аби учням та педагогам було комфортно працювати і якість знань була на відповідному рівні, - підкреслив Олександр Співаковський. - Я особисто не завжди погоджуюсь з пропозиціями Міносвіти. Наприклад, гадаю не варто об’єднувати предмети біологію, географію чи природознавство. Це зведе нанівець зусилля педагогів. Зараз у громад є два шляхи, як на мене, з розвитку освіти в конкретно взятій ОТГ. Або школи розвиваються капіталістичним шляхом – простіше кажучи, в освіті переважають дисципліни фізико-математичного циклу, або гуманітарним, відповідно більше предметів гуманітарно-філологічного циклу.

З нардепом погодилися і присутні голови громад. Всі, як один говорили про те, що перехід до опорних шкіл (принаймні пропонований Міносвіти) не підходить для Херсонщини. Вихід з ситуації бачать один – створити свою, регіональну програму так званої «Опорної школи».

- Усі пропозиції Міносвіти я вивчаю дуже детально, адже сам довго працював директором школи, - розповів голова Музиківської ОТГ Савелій Лейбзон. – Скажу одне – різні проекти по об’єднанню шкільних предметів могли внести ті люди, які погано вчилися в школі. Бо це лише вбиває освіту. По опорних школах: жодна з шкіл в Білозерському районі не відповідає вимогам Міносвіти по вказаних навчальних закладах. Я категоричний противник опорних шкіл в ОТГ, адже понижуючи ступінь, ми автоматично зводимо нанівець освіту в сусідньому селі. Ще один фактор – це відстань і розвиток інфраструктури, конкретно доріг. В нас відстань в 30-45 км між освітніми закладами. При розбитих дорогах та подекуди ще й відсутності транспорту, ефекту від таких змін в освіті не буде. Для Херсонщини, на мою думку, пріоритетним є власний план розвитку опорних шкіл, якщо нам дозволять. Нам необхідна власна регіональна Програма, яка враховувала б особливості регіону.

В той же час, згідно відповідних документів, школи, які можуть виконувати функції опорних вже запропоновані Міносвіти. Наприклад, в Олешківському районі це Козачелагерська (підвозитимуть дітей з сіл Кринки та Кудасове), Раденська (з Пролетарки), Костогризівська (з села Поди). В громадах району пропонується обрати опорними Великокопанівську (підвоз школярів з Добросілля), Ювілейнівську (з Дружного та Старої Маячки), Тарасівську (з Клинів, Мирного та Привітного) та Брилівську.

Поки що конкретного законодавчого рішення з цього питання не прийнято. І в зв’язку з цим голови громад, разом з експертами АМУ підготували ряд пропозицій до уряду: звернути увагу на ремонт доріг та розвиток інфраструктури в селах, розробити регіональну Програму опорних шкіл та повернути замовлення «бюджетних місць» у вишах до регіонів (аби в майбутньому забезпечити заклади освіти кадрами).

Особливу увагу під час обговорення приділили й керівникам шкіл. Справа в тому, що директор школи в уже об’єднаній громаді теж має взяти на себе частину відповідальності та проводити політику ефективного управління школою.

- Лідери ОТГ мають сказати школам: вчіться використовувати власну свободу, - заявила заступник начальника Департаменту освіти науки та молоді Херсонської ОДА, начальник відділу дошкільної, загальної середньої освіти та інспекції навчальних закладів Ніна Левенець. – Освітянам зараз необхідно давати автономність в прийнятті рішень. На цьому й зосереджена реформа. Однак, позиція багатьох директорів шкіл однозначна – ця відповідальність їм не потрібна. А якщо директор не хоче свободи і боїться приймати відповідальні рішення, то як же тоді школа розвиватиметься?

Отже, нині питання щодо шляхів розвитку освіти в окремій громаді, може вирішувати не лише голова ОТГ, а й директор школи. І в даному випадку, освітянам необхідно швидше брати до уваги всі зауваження та пропонувати свій підхід до розвитку, навчальних планів та програм. Або ж бити на сполох, якщо Міносвіти не встигає у чомусь. Адже після затвердження відповідного Наказу чи розпорядження Міносвіти, зробити це вже буде проблематично. Так, зокрема сталося з підручниками. Докорінно новий підхід у початковій освіті уряд затвердив. Як і спеціальне навчання для педагогів-початківців. А ось підручники для першокласників ще й не розпочинали друкувати.

- Конкурс розпочався у квітні, - розповів народний депутат Олександр Співаковський. - Однак він відбуватиметься у два етапи. Ознайомлення колективів шкіл з електронними версіями оригінал-макетів підручників, які братимуть участь у другому етапі конкурсу, заплановане на 14-17 травня. Загалом мають надрукувати 18 мільйонів книжок, мій прогноз досить скептичний – гадаю, з такими темпами надрукувати їх не встигнуть. І діти можуть лишитися на вересень без підручників.

Медицина: автономія як панацея

Щодо розвитку медицини та реформування системи охорони здоров’я, то в даному випадку об’єднані громади Херсонщини виявилися підготовленими краще, аніж в питаннях освіти. Певно, роль зіграло ще й те, що реформа медицини вже діє, і активно посувається вперед.

Перше, на чому зупинилися фахівці в обговоренні цієї теми – це повна автономізація лікарень та інших установ.

- Лікарні мають вже зараз переходити на самостійне існування, - підкреслила заступник директора Департаменту охорони здоров’я Херсонської ОДА Ліна Бондарєва. - Тобто, створити комунальне некомерційне підприємство. Наприклад, у вигляді ФОП. Як правильно це зробити – покроково, спокійно і правильно консультує як МОЗ, так і наш Департамент. Будь ласка, запрошуємо всіх звертатися до нас. Далі, після переходу в автономію, заклад має підключитися до системи E-Health, коли вже є підключення, то лікарі первинної допомоги можуть підписувати декларації з пацієнтами. Останнім пунктом змін є система «гроші йдуть за пацієнтом». Тобто, в залежності від кількості заключених договорів, йде фінансування як лікарні, так і зарплата лікарів.

За словами Ліни Володимирівни, в Херсонській області вже 2 Центри ПМСД є автономними – Верхній Рогачик та Іванівка. Тільки в обласному центрі з усіх районів області ще не створено Центрів первинного рівня медичної допомоги. Музиківка, Каланчак та Кочубеївка вже повністю забезпечили лікарів технікою та доступом в мережу Інтернет. Для лікарів різних рівнів це дуже важливо. Адже, окрім Всеукраїнської системи, в нас існує й власна – електронна Програма охорони здоров’я Херсонщини. До неї вже внесено 14 закладів та 27 тисяч пацієнтів. Передбачається, що саме в цій системі і зберігатиметься вся інформація про лікарів, пацієнтів, виписані препарати, тощо.

Зовсім інша ситуація з Центрами екстреної медичної допомоги. Так звана «швидка» зараз приїздить не до всіх. Але для того щоб забезпечити доступ до цих послуг всім мешканцям громад, необхідно попрацювати.

- Нам треба відкрити ще 25 пунктів екстреної меддопомоги по області, - зазначила Ліна Бондарєва. – Поки що попередня домовленість в нас така: громада купує автомобіль для «швидкої», ми забезпечуємо штат.

Звісно, не обійшлося в обговоренні й без гострих моментів. Зокрема, це стосується вторинної ланки системи охорони здоров’я. Наприклад, акушерська допомога може страждати від недофінансування. Адже виділення коштів на цей напрямок залежить від соціальних показників, простіше кажучи, демографії населення. Також, пропонована МОЗ система фінансування не враховує, що в акушерстві є два реальних споживачі послуг – мати і дитина. Однак фінансування перебування новонароджених у пологовому будинку чомусь не передбачено. Є проблеми і з оснащенням пологових будинків. Тож, питань до профільного Міністерства наразі вистачає як у лікарів, так і в голів громад.

Всі озвучені пропозиції представники Асоціації міст України обіцяли передати до вищих щаблів влади. Головне, аби профільні Міністерства прислухалися до порад тих, кого в першу чергу торкнуться реформи, і кому працювати з новими законами щодня.

Ольга Краснюк