DSC 2207 1Інвестор та інвестиції – це добре чи погано? Звісно, всі погодяться, що це добре. Це поштовх до розвитку, який нині необхідний багатьом громадам, як повітря. Однак за процедурами, документами та виконанням обіцянок інвесторів громада – мешканці села – мають, звісно ж, стежити. Адже розвиток та надходження до бюджету села – це гарантія того, що представники бізнесу зацікавляться громадою ще не раз.

Ще коли не йшла мова про об’єднання з Виноградовим, Брилівкою зацікавилися інвестори. Розглянути майданчик під будівництво станції сонячних батарей їм запропонував заступник голови Херсонської ОДА Євген Рищук. У результаті інвесторам запропонували дві земельні ділянки для будівництва. Про те, як все починалося, розповіла в.о. старости Брилівки Ірина Медведєва:

- Брилівка була великим промисловим селищем. Це видно і по забудові – у нас більше 20 багатоквартирних будинків, і по майданчиках, які лишилися після промисловості – заводу залізобетонних виробів. В основному там зараз сміття, залишки поруйнованих будівель, тощо. Пейзажі в нас не дуже то й радісні. Тому, коли до нас приїхали представники ТОВ «Солар Груп», ми запропонували їм дві ділянки – у 8 та 10 га промислової зони. Тобто, це земля призначена виключно для промисловості. Найбільші плюси, які сільрада бачила в передачі в оренду цих ділянок – це чистота та надходження до бюджету. Справа в тому, що за десятки років на цій землі місцеві влаштовували стихійні сміттєзвалища. Покинуті будівлі, що руйнуються, металеві труби, що «визирають з під землі», – все це мало б бути прибране і чистеньке. Рішення про виготовлення документів – проекту відведення земельної ділянки в оренду приймала ще Брилівська сільрада. А вже затвердженням проекту землеустрою і наданням земельної ділянки в оренду – зай­малася Виноградівська сільрада. Адже це відбувалося вже після нашого об’єднання в громаду. Перед прийняттям цього рішення всі чудово розуміли, в якому стані земельні ділянки.

Отож, рішення про виділення в оренду землі приймала вже Виноградівська громада. Однак, за словами старости, тут не обійшлося без з’ясування думки місцевих мешканців. Голова Виноградівської громади Сергій Шматенко сам приїздив до Брилівки, розмовляв з мешканцями, з депутатами сільради, запитував, пояснював, і запропонував їм самим приймати це, по суті, доленосне рішення. В тому числі й те, що стосувалося будівельного сміття.

- Він зібрав всіх депутатів Брилівської сільради, і перш ніж вирішувати щось, вислухав всіх депутатів, – згадує Ірина Медведєва. – Депутати спочатку сперечалися, але в результаті дійшли висновку, що треба віддавати земельні ділянки в тому вигляді, в якому вони були. Адже інвестор зобов’язався самостійно привести до ладу всі ці ділянки. Бо одна з ділянок знаходиться на в’їзді до села. І на що краще дивитися в такому випадку – на руїни, чи на чисту територію, на якій виблискують сонячні батареї? Під час засідання сесії в сільраді всі присутні депутати з Брилівки проголосували «за» – і земельну ділянку ми віддали в оренду. Тоді всі погодилися з тим, що нам необхідні надходження в бюджет, і селу потрібен розвиток.

До журналістів «Олешківського вісника» звернулися селяни з Брилівки. Вони повідомили, що будівельні матеріали (перероблене сміття з майданчиків, де мали розбудовувати сонячні станції) вивозять до будмайданчику у Великих Копанях, де невдовзі має з’явитися новий ринок. Виїхавши на місце, ми побачили, що одну з земельних ділянок для інвестора вже повністю розчистили – тому там є лише земля. На іншій ділянці роботи з розчистки ще не починали. Однак представник компанії-інвестора ТОВ «Солар Груп» повідомив, що компанія сплатила за роботи з прибирання території від сміття 3 мільйони гривень. За коментарем, стосовно будівельного сміття, ми звернулися до в.о. старости Брилівки Ірини Медведєвої. Вона повідомила наступне:

- Прибирання, очистка та підготовка земельної ділянки під встановлення сонячних батарей – цим і займалася фірма «Нежданна», яку найняв інвестор. У цієї фірми є спеціалізована техніка, яка може виконати подібні роботи. У сільради є домовленість з «Солар Груп», що під час оброблення другої земельної ділянки, весь щебінь (або будівельні відходи, які на це згодяться) буде використано для підсипки доріг у Брилівці та Мирному. В той же час інвестор, поки земля ще не використовується як промислова, а лише перебуває в оренді, почав сплачувати до місцевого бюджету по 24 тисячі гривень щомісячно.

ТОВ «Багатопрофільна виробнича фірма «Нежданна», власником якої є народний депутат Федір Негой, й справді взялася за виконання цих робіт. Ці роботи є одним і видів діяльності, які зазначені в установчих документах – інформація про це зазначена в досьє на порталі You Control.

Відвідали журналісти і будівельний майданчик, на якому має вирости новий ринок фірми «Неждана». Він знаходиться одразу на узбіччі дороги при в’їзді до Великих Копанів. Величезні купи піску, щебеню та інших будівельних матеріалів – поки що новий ринок виглядає саме так. І за великою горою нового щебеню й справді є перероблене будівельне сміття. Мішанина з червоних, сірих, чорних та інших гострих камінчиків, уламків бетону та різний брухт – саме так воно й виглядає.

Тобто, чи будуть у майбутньому підсипані дороги у Брилівці наразі невідомо. Однак будівельне сміття на майбутньому ринку в Копанях вже є. Звідси питання до громади: що краще – говорити про проблему чи одразу, вже при підписі відповідних документів, чітко домовитися з інвестором про використання будматеріалів?

З іншого боку, є питання й до фірми діючого нардепа Федора Негоя. З масштабу робіт на майбутньому ринку добре видно, що у фірми є кошти на нові матеріали, і їх купують в достатній кількості. А доріг в селах Олешківського району немає вже давно. Тож чи не краще було б домовитися з місцевими, й одразу, на місці, зробити добру справу, і підсипати дороги хоч тим сміттям, яке лишилося з першої ділянки? Звісно, стверджувати, що будівельне сміття, зафіксоване на майданчику «Нежданни» – з Брилівки ми не можемо, тим паче, що його кількість там невелика.

До речі, думку в.о. старости Брилівки поділяє і голова Виноградівської громади Сергій Шматенко.

- Рішення Брилівка приймала ще не увійшовши до громади, – говорить Сергій Вілійович. – І правильно приймала, я вважаю. Цьому селу потрібні багатомільйонні вкладення коштів, це розуміють всі. З появою станції сонячних батарей з’являться робочі місця. Може їх буде небагато, але для села навіть 10-15 робочих місць – це вже добра справа. Плюс податки до бюджету. Гадаю, не треба зайвий раз говорити про те, що громада отримає від реальних інвестицій. До того ж, коли з’явилися ці розмови я приїхав до Брилівки і поставив місцевим депутатам питання: «Зупиняємо процес, починаємо шукати винних, чи йдемо далі?», і вони всі, як один, сказали мені: «Йдемо далі». Не думаю, що тут треба шукати винних, чи перетворювати стосунки з інвесторами на політичну арену. Нам зараз потрібні ці інвестиції, як повітря. Щоб уже через 2-3 роки люди змогли побачити зміни у селі, які несе за собою об’єднання. У нас велика громада – 7 населених пунктів, і коштів потребує кожен. Треба бачити користь і розвиток в усіх починаннях.

То що ж робити в даному випадку селянам Брилівки? Певно, рішення кожен мешканець Брилівки прийматиме особисто. Однак, не погодитися з головою громади в даному питанні важко. Але, якщо місцевим треба контроль за всіма рішеннями сільради, то є не тільки громадська ініціатива, чи громадські організації. Є особисте ставлення до проблеми, і відкрита заява про те, що сільрада чи інвестор щось порушують. А такого, за словами як старости, так і голови громади – в Брилівці не було.

Зараз у селян є нагода хоч трохи вирішити проблему з розбитими вщент дорогами. Поки що з ситуації, що склалася, чітко видно, що сторони одна одну не почули. Або й про проблему навіть не зая­вляли вголос. Певно, місцевим варто нагадати, що вони для того й пройшли процес об’єднання, аби всі проблеми та негаразди вирішувати самостійно. Відкрито заявити про конфлікт, якщо він насправді існує, і шукати шляхи його вирішення.

Єлизавета Адамчук