DSC 2830 Минулої п’ятниці під час засідання сесії районної ради депутатами була висловлена недовіра голові райдержадміністрації Олені Кравченко-Скалозуб. У розмові з журналістом вона окреслила своє бачення ситуації, що склалася.

 

- Олено Валентинівно, чи зрозумілий вам смисл пред’явлених претензій?

- На жаль, на сьогоднішній день суть претензій не сформульована. Мабуть, ні самими депутатами, ні тими, хто ініціював це питання. Тому смисл претензій не зрозумілий і мені. Наступного дня після сесії я направила запит до райради для термінового інформування Адміністрації Президента і Кабінету Міністрів на виконання вимог закону. Але копії звернення від депутатського корпусу, яке, нібито, існує і в якому, начебто, викладено ряд претензій, мені, як керівнику району, надано не було. Як і відповідних копій протоколів постійних комісій.

На мою думку, якщо ставиться питання про якість і компетентність в роботі, кожна комісія повинна була розглянути це депутатське звернення і висловити свою позицію. Натомість ніяких документів на сьогоднішній момент ні адміністрація, ні я особисто у себе в розпорядженні не маємо.

 

- Чи можна говорити про те, що була порушена процедура прийняття цього рішення?

- Має місце грубе порушення регламенту роботи районної ради. Тому всі аспекти будуть юридично оцінені і стануть підставами для судового розгляду. На жаль, бурхливе политічне життя Олешківської районної ради вимагає інколи судових втручань. Імовірно, це стало якоюсь залежністю: час від часу шляхом необґрунтованих звинувачень безпідставно звільняти людей. Таке було уже кілька разів за досить короткий термін. Я маю на увазі попередніх голів райради та керівників комунальних підприємств, деякі з них вже поновилися на роботі. Тепер таку ситуацію на собі відчула я.

 

- Давайте візьмемо за основу той факт, що претензій до Вас поки що офіційно ніде не зафіксовано. Тоді нам залишається аналізувати лише усний виступ на сесії ініціатора висловлення недовіри – голови райради Павла Потоцького. Із озвученої ним інформації особисто я нічого не зрозумів. Можу виділити лише певну кількість окремих фраз. Наприклад, про ремонт дошкільного навчального зак­ладу «Казка», що розташований в Козачих Лагерях. Начебто, там не все гаразд.

Наступного дня після сесії разом з народним депутатом України Федором Негоєм Ви відвідали вказаний об’єкт. Скажіть, чи ставили вам під час зустрічі запитання громадські активісти чи інші особи, на які б Ви не змогли відповісти, чи на які б не зміг відповісти виконавець підрядних робіт?

 

- В момент виділення коштів я ще не займала посаду голови райдержадміністрації. Я на цьому наголошувала під час сесії і, безумовно, це треба враховувати. А саме тоді була проявлена некомпетентність, бо на момент виділення коштів не було проектної документації з дійсною експертизою. Для мене залишає­ться незрозумілим, чому тоді, серед іншого, не проконтролювали факт наявності усіх необхідних документів.

Та на сьогоднішній момент для мене немає таких питань, на які б я не могла знайти відповіді щодо «Казки». Єдине залишається незрозумілим: відповідність офіційно сплачених фінансових ресурсів об’ємам і якості виконаних робіт. В даному випадку відповідь має дати аудиторська служба, яка зараз здійснює перевірку. У контролюючих органів з’явиться якісний висновок.

Нагадаю, з першого дня моєї присутності на посаді голови РДА, я наголошувала на тому, що бюджетне планування має базуватися на основі програмно-цільового методу. Це з одного боку, ніби економічний термін, але він зобов’язує виділяти фінансовий ресурс не на основі якихось ситуативних побажань депутатів, а на основі проведення аналітичної роботи.

Що ми побачили у ДНЗ? Існувала проектна документація, в основу якої закладені ціни 2011 року. У сумі – це 2,3 млн. гривень. Але в документації була проведена експертиза лише кошторисної частини. Експертиза ж міцності, надійності, тривалості і безпечності – по конструкції, внутрішніх та фасадних роботах – проведена не була.

Крім того, строк дії експертизи – 3 роки. Відповідно, на момент виділення коштів, взагалі не було ніяких підстав для того, щоб стверджувати, скільки буде коштувати у підсумку капітальний ремонт цього дитсадка. Отож проектант, отримавши завдання від сільради, почав практично з нуля.

Із відповідей проектанта і сільради відразу стало зрозуміло, чому виставлені претензії були категорично відхилені спеціалістами і технаглядом. Для прикладу, була претензія щодо того, чому каналізаційну трубу треба під’єднувати до каналізаційної системи, а не просто вирити яму, у яку б усі нечистоти стікалися. З’ясувалося: цього категорично не можна було робити, бо поряд знаходиться свердловина, яку оточує санітарна зона.

Окрім цього, я хочу наголосити, що наразі проектна документація є. Про це добре відомо депутатам райради. Не дивлячись на те, що на час виділення коштів документів не було, я можу сказати з абсолютною впевненістю: під час мого головування, райдержадміністрація не йде на подібні авантюри. Адже фінансовий ресурс районного бюджету – не безмежний. Тому використовувати його необхідно максимально раціонально. Моя мета і завдання – інформувати депутатів про те, що ми можемо зробити, маючи ту чи іншу суму коштів. Саме тому усі пропозиції райдержадміністрації щодо капітальних ремонтів та реконструкцій неодмінно супроводжуються проектно-кошторисною документацією.

 

- Для мене було дивним почути під час висловлення претензій прізвище екс-начальника відділу культури РДА Ірини Іванушкіної. Про неї голова райради говорив і на бюджетній комісії. Як ви вважаєте, чи коректно сьогодні усю відповідальність за відсторонення Ірини Вікторівни перекладати на райдержадміністрацію в особі її керівника?

 

- Я думаю, що питання щодо начальника відділу культури Ірині Вікторівни Іванушкіної знаходиться в площині звичайного політичного популізму. Бо при прийнятті мною цього рішення, я ретельно ознайомилася з ситуа­цією. Відcторонення від посади відбулося унаслідок нерозуміння Іриною Вікторівною норм закону «Про державну службу».

Рішення, щодо відсторонення Ірини Вікторівни, в результаті дозволило створити три комунальні підприємства і врешті-решт виконати вимоги Постанови Кабінету Міністрів, які вона категорично не виконувала з 2009 року.

Нам вдалося вивести сферу культури району з-під одноосібного управління Ірини Іванівни. Зокрема, це стосується питань фінансування сфери. Це також дозволило розділити зони відповідальності для керівників установ і кожного з них наділити правом юридичної особи.

Таким чином, ми виконали вимоги законодавства та реалізували бажання депутатського корпусу. При виконанні норм закону, не було порушене її право перебування на посаді. Вона повернулась на свою посаду й отримала компенсацію у вигляді середнього заробітку з державного бюджету.

Крім того, наразі із 12 проваджень лише позов про її відсторонення був нею виграний в суді. Усі інші мають перевагу в бік райдержадміністрації. Більше того, пізніше було складено три адміністративні протоколи про корупцію. Це була ініціатива райдержадміністрації, бо неможливо вимагати виконання закону з боку інших суб’єктів управління в районі, якщо у головному структурному підрозділі відбуваються такі незаконні дії.

Чому це не було зроблено при попередниках, хоча ці порушення тягнуться вже не один рік? Мені складно про це говорити. Рівень компетенції попередніх керівників – це їхня власна відповідальність. Не могли вони не знати про наявність таких кричущих порушень. Мова зараз також іде про те, що за ініціативи райдержадміністрації зареєстроване ще й адміністративне провадження щодо бюджетних правопорушень. Во­но наразі розслідується.

 

- Деякі претензії до вас звучали зовсім хаотично. Наприклад, про те, що депутат Чухалов якимось чином поплатився за свою позицію, і Ви до цього якось причетні. Про що мова?

 

- Захлинаючись популізмом і постійною грою у «давайте звільнимо з посади хоч кого-небудь», необхідно просто вчасно зупинитися і зрозуміти систему взаємовідносин між райдержадміністрацією і райрадою. Райрада делегує частину повноважень райдержадміністрації, керуючись законом, і має право запитувати про виконання саме делегованих повноважень. Якщо керівник РДА, на їхню думку, у чомусь порушує норму закону, чи ним не виконується функція контро­лю, то не варто забувати, що дана функція – власні повноваження РДА.

У цій частині ми підконтро­льні і підзвітні Кабінетові Міністрів і Адміністрації Президента. Тобто, оцінювати виконання цієї функції РДА депутатський корпус не має ніякого права. Повторюю: депутати не делегували нам ці повноваження, бо це власні повноваження РДА.

Отож, гіпотетично, у депутатів може виникнути претензія подібного характеру. Тоді правильною дією депутатів було б прийняти звернення до Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів та голови облжержадміністрації з проханням призначити відповідну перевірку органу влади. Якщо ж ми говоримо про претензії в частині делегованих повноважень, то це, в першу чергу, повинно бути публічно і з чітким обґрунтуванням причин.

Виникають питання і щодо дотримання процедури рішення про недовіру. Проект рішення мав бути оприлюднений на сайті за 21 день до сесії. Його не було. Кожна депутатська комісія повинна була обговорити це.

Як би там не було, я вважаю, що норма закону про можливість висловлення депутатами недовіри голові РДА – позитивна. Адже це елемент політичної відповідальності. Але тоді усі претензії повинні бути чітко обгрунтовані і процедура суворо дотримана. Інакше це схоже на свавілля. Якщо повноваження про звільнення чи призначення на певну посаду, приміром, Чухалова, не належать до сфери моєї компетентності, то й недовіру я йому не можу висловити. Тим паче, моя думка щодо Чухалова, як спеціаліста, взагалі не сформована. Я не працювала з цією людиною, я не можу оцінювати його, як співробітника. Я не можу рекомендувати, брати його на роботу чи ні. Тим паче, в державному органі.

- І останнє. Зважаючи на необґрунтованість пред’явлених вам претензій, напрошується висновок, що недовіра вигідна певному колу осіб. Кому?

 

- Перш за все тим депутатам, хто був проти мого звіту. Це Олександр Аверін, Сергій Бойко, Костянтин Буганов, Тетяна Іващенко, Наталія Місько, Павло Потоцький, Микола Райтаровський, Олександр Скибінський, Роман Чухалов, Лариса Снігур, Іван Сухацький та Людмила Шелудько.

- Дякую за розмову.

Спілкувався

Андрій Соков