vinogradovo2На власному авто, у строгій формі, зшитій на замовлення, інспектор з охорони правопорядку, шериф Віктор Миколайович Путренко щодня намотує кілометри, контролюючи обстановку в населених пунктах ОТГ Виноградово, і дбаючи про безпеку місцевих жителів.

 

У Виноградовому проживають більше 4 тисяч осіб. Село доглянуте, компактне, зі школою, дитсадком, храмом, що перебуває в процесі реконструкції, будинком культури, де торік зробили ремонт, і якому, за чутками, позаздрили жителі сусіднього заможного села Копані. Жителі Виноградового переважно займаються сільським господарством. І доволі успішно. Майже в кожному дворі є власне авто престижної марки. Тому, жартома, село називають Джипівкою.

Як повідомляє сайт «Шерифи для громад», Віктор Путренко працює шерифом більше п’ятнадцяти років. Щоправда, називати себе так він звички не має. Та й у народі його називають просто Миколайович або Вусатий. Місцевих жителів він знає в обличчя, а до заїжджих придивляється насторожено. І ось недавно затримав грабіжника.

- Бачу, іде вулицею якийсь неохайний чоловік, а в руках у нього смартфон, вартістю в дві мої зарплати, – розповідає Віктор Путренко. - Зупинив його, попросив документи. Довелося затримати для з’ясування особи. Виявилося, що цього незнайомця не перший день шукають у сусідньому селі, де він незаконно розжився не тільки смартфоном, але й зимовими чоботами. Відчуваю себе героєм американського блокбастера. У нас, у Виноградовому, своє кіно. Правда, за сюжетом буває не менш захоплюючим...

 

Створена рік тому об’єднана територіальна громада Виноградового входить до складу Олешківського району. Райцентр розташований за п’ятдесят кілометрів від ОТГ, обласний центр - за вісімдесят. На території громади розташовано сім сіл - Виноградове, Клини, Тарасівка, Рідне, Брилівка, Привітне, Мирне. Відстань між селами понад тридцять кілометрів. І на всю цю територію з населенням 11710 чоловік - один дільничний, майор поліції Сергій Шарій. Зрозуміло, що без громадських помічників правопорядку тут ніяк не обійтися.

Робота без бонусів

- Питання про громадських помічників постало в нас на порядку денному ще в 2003 році, - згадує секретар сільради Наталія Іванівна Корнійчук. - Один правоохоронець, природно, не в силах відстежувати обстановку на підконтрольній йому території і перебувати одночасно одразу в декількох місцях. Тому ми вирішили ввести в штат сільради інспекторів з охорони правопорядку - шерифів. Ними стали голови громадських формувань Віктор Миколайович Путренко і Анатолій Миколайович Приходько. Є у нас ще одне вакантне місце шерифа. Зараз шукають гідну кандидатуру.

- У шерифа не обов’язково має бути досвід служби в органах, - розповідає Віктор Путренко. - Я взагалі прийшов на цю посаду з сільськогосподарської сфери. Багато що дала свого часу армійська служба. Це дисципліна, фізпідготовка, витримка. Перед тим, як приступити до обов’язків громадського помічника дільничного, пройшов інструктаж при райвідділі. Тут треба зрозуміти і прийняти одне - кар’єрного росту і солідного матеріального бонусу наша робота не приносить. Іноді навіть односельці не вважають за потрібне сказати банальне «дякую» за надану допомогу. Буває прикро. Але коли розумієш, що людей, які потребують твого захисту, набагато більше, - поспішаєш на черговий виклик. І навіть дружина, яка переживає за мою безпеку, не в силах зупинити. Зарплата - чотири з половиною тисячі, плюс преміальні бувають. Працювати доводиться з бездомними, наркозалежними, душевнохворими, колишніми ув’яз­неними. Це наш контингент - нікуди не дінешся. Робочий день ненормований. Трапляється, і серед ночі виїжджаєш на події.

А події в олешківській глибинці, як вже згадувалося, бувають схожі на голлівудський блокбастер.

- Нещодавно серйозний інци­дент трапився в сусідній Тарасівці, - згадує помічник дільничного. - Уночі надійшов виклик від охоронця готельного комплексу «Вояж». Там розбушувалися кавказці. Розбили ресепшн, бігали по холу готелю з ножами і погрожували нашим дівчатам. У начальника охорони - травмат, у мене - кийок і наручники... але нічого, упоралися, скрутили бешкетників і передали прибулим через годину оперативникам із райцентру. Затримані зараз перебувають у миколаївському СІЗО.

Грабежі, п’яні бійки, сімейні сварки і навіть затримання злочинців випадають на долю сільських шерифів. З підвищенням тарифів на газ проблемою номер один в ОТГ Виноградового стала вирубка лісу. Цього року цивільні правоохоронці затримали й передали до рук поліції за незаконну вирубку лісосмуги три великі угрупування.

- Раніше дільничний обслуговував трохи більше 2500 сільського населення. Зараз обслуговує 13-14 тисяч. Тому якщо хочеш, щоб у рідному селі панував спокій і порядок - менше скаржся «за прямими лініями», а бери і допомагай на добровільній основі, - переконаний шериф Віктор Путренко.

Як зазначив перший заступник голови сільради ОТГ Виноградово Андрій Бідашку, наявність у штаті громадських помічників дільничного себе дуже виправдовує.

- У кожному населеному пункті ОТГ Виноградово в наших шерифів є кабінет, де вони проводять прийом громадян, розглядають скарги та заяви. Умови для роботи прийнятні, за винятком одного - немає службового транспорту. І щоб наші громадські працівники могли дія­ти оперативно, ми поставили собі за мету найближчим часом придбати авто, - ділиться Андрій Дмитрович. - Також розглядаємо варіант створення єдиного охоронного пункту з диспетчерською, сигналізацією, автомобілем. Так ми зможемо не тільки заощадити бюджет громади, але об’єднати і вдосконалити роботу всіх екстрених служб.

Після бесіди шериф поспішив на своє робоче місце - в кабінет у будинку культури. Там його чекали скарги від обурених громадян, яким заважають спати п’яні бешкетники, листи від жалісливих селян, стурбованих долею малолітніх дітей-жебраків і їх горе-матерів, заяви від тих, що ділять вишню на межі земельних ділянок ворогуючих сусідів. Він вчитувався в кожне звернення і ретельно його розбирав. Адже дільничний через надмірну завантаженість не завжди може вчасно відреагувати на сигнал, а ось його помічник прийти на допомогу своїм односельцям просто зобов’язаний.

Ірина Єрьоменко

Публікація Підготовлена в рамках проекту «Шерифи для нових громад» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров’я» та Громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір». Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.