vyrubka lisivУ Херсонській ОДА відбулась нарада щодо ситуації з вирубуванням лісів. У ній взяли участь голова ОДА Андрій Гордєєв, його заступник Євген Рищук, голова обласної ради Владислав Мангер разом з радниками, представники прокуратури, правоохоронці, науковці та працівники Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства.

 

На даний час питання охорони лісів для Херсонщини є одним з пріоритетних, адже вони не є ресурсними, а виконують захисну функцію: створюють бар’єр і затримують рух пісків. Через браконьєрські дії, пожежі та підпали ліси області потрапили під загрозу знищення. Так, наприклад, під час останнього навмисного підпалу в травні 2018 року згоріло понад 600 га зелених насаджень.

Саме тому виникла необхідність створення регіонального ландшафтного парку «Гілея» загальною площею 88 249,44 га, аби зберегти ліси. Про це йдеться на сайті Херсонської ОДА. Його заснування дозволило би взяти під охорону штучні та природні ліси на території. А у випадку навмисного підпалу чи вирубування деревини, порушник ніс би не адміністративну, а кримінальну відповідальність. Однак, завершити роботу не вдалося через те, що лісові господарства відмовлялися підписувати необхідні документи, посилаючись на нібито незадоволення місцевого населення.

Андрій Гордєєв розповів, що наразі з’являється багато інформації у ЗМІ щодо причетності обласної влади до знищення лісів у регіоні, але все це – наклеп.

«Ми працюємо над захистом лісів. Травнева пожежа – одна з наймасштабніших за останні кілька років у регіоні. Тоді ми провели раду оборони області, на якій встановили причину – підпал, а також було прийнято рішення щодо спільної охорони лісів військовими та лісниками. Після ухвали ради оборони жодної пожежі не було! Але нам необхідно створити систему, яка б забезпечила захист нашого лісу. Цією системою є заснування РЛП «Гілея». Переконаний, що його створення забезпечить цілісність і недоторканість херсонських лісів», – зазначив очільник Херсонщини Андрій Гордєєв.

При цьому голова обласної ради Владислав Мангер зазначив, що ще в 2016 році під час засідання сесії депутати проголосували за встановлення мораторію на вирубку лісу:

- Після цього рішення наші районні лісгоспи подали на нас в суд. Тобто, заборонити вирубку ми не можемо. Рішення сесії обласної ради було зупинено. Після цього в 2017 році ми разом з ОДА вносили зміни до Програми збереження лісів, стосовно встановлення відеоспостереження. Обласна рада виділяє кошти, а поліція починає відпрацьовувати – хто, коли, яким чином везе ліс. За 2017-2018 рік було порушено 603 кримінальних провадження. Але, при тому, що поліцейські зупиняють машину з лісом, відправляють її на штрафмайданчик, наступного дня з’яв­ляється власник тієї машини, і, за рішенням суду, її забирає. Ми тоді виділили кошти, були встановлені камери на мосту, та на деяких перехрестях по периметру лісу. Жодна машина тоді не мала змоги виїхати. Поліція зупиняла та забирала ліс. Крім того, за кошти обласного бюджету було закуплено два безпілотники, які постійно працювали. При цьому ми неодноразово збирали наших лісників, та вказували, де і що відбувалося.

За словами керівників області, наразі у лісах Херсонщини вся влада належить саме Державному агентству лісових ресурсів України та районним осередкам лісгоспів. Тобто, виключно у лісників є право затримати порушника, оформити протокол (якщо злочин стався на території лісу), і фактично передати його в руки поліції після оформлення всіх відповідних документів. Поліція має право проводити затримання тільки тоді, коли правопорушник виїжджає з лісу.

Коли обласна влада звернулась за порадою до науковців, то отримала досить серйозну відповідь. Присуд науки остаточний: якщо найближчі 2 роки ситуація не зміниться, і ліс знищуватимуть такими ж темпами, то пилові та пустельні бурі накриватимуть не лише Херсонську область – пустеля переміщуватиметься на Запоріжжя та Дніпро досить швидкими темпами.

- Після цього й з’явилась ідея регіонального ландшафтного парку, – розповів Владислав Мангер. – Після відповідного рішення депутатів було виділено кошти на розробку наукового обґрун­тування. Наукове обґрунтування пройшло всі погодження, але головного – походження лісгоспів ми не отримали, а саме – у Києві Державне агентство лісових ресурсів України почало годувати нас обіцянками. Якщо буде створено регіональний ландшафтний парк, то, по-перше, без погоджень нашого Департаменту екології буде неможливо робити навіть санітарну вирубку, бо потрібно буде погодження. А по-друге, в разі порушень буде вже наступати не адміністративна відповідальність, а кримінальна. І тут вже руки будуть розв'язані у нашої поліції, яка зможе порушувати кримінальні справи та вилучати ліс, як речові докази. По-третє, потреби парку ми зможемо фінансувати.

До обговорення проблеми долучився і заступник голови Херсонської ОДА, депутат обласної ради Євген Рищук. Він розповів про найбільшу проблему, вирішити яку треба негайно:

- Головне, над чим треба працювати – це фінансування лісгоспів. Людям, які працюють в районах вже три роки не виплачують грошей. Фінансування лісгоспів не передбачено державним бюджетом, ми на місці не можемо їх фінансувати, бо ж ліси у власності Держагентства. Виходить замкнене коло…

До спілкування з владою долучився і перший заступник начальника Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Михайленко. У представника ліс­госпу та Євгена Рищука вийшов цікавий діалог, який повністю описує ситуацію, яка відбувається в лісах Херсонщини. Наводимо його нижче.

Євген Рищук: Скажіть будь ласка, нам повідомили, що почалась вирубка лісу, що в цьому році горів 600 гектарів. Так, чи ні?

Володимир Михайленко: Так.

Є. Р.: Хто вам дає узгодження на вирубку цього лісу? Чи треба Вам погодження обласної адміністрації або обласної ради?

В.М.: Ми проінформували обласну державну адміністрацію листом ще в жовтні. Погодження нам не треба.

Є.Р.: Куди тепер повезуть цей ліс?

В.М.: Ця деревина продає­ться місцевому населенню.

Є.Р.: Хто встановлює ціну на деревину?

В.М.: Державне підприємство – ми самі.

Є.Р.: З ким ви узгоджуєте ціну на деревину?

В.М.: Ні з ким.

Є.Р.: Хто контролює об'єми вивозу лісу? Ви можете підтвердити, чи спростувати, що по одній накладній може їхати 10 машин?

В.М.: Я особисто за руку не ловив. Але можуть бути такі факти.

Тож, відповідальність за збереження лісів Херсонщини, мабуть треба взяти на себе місцевій владі. Однак, як це зробити, враховуючи відсутність державного фінансування з одного боку і повну монополію на ліс Державним агентством лісових ресурсів Украї­ни з іншого – поки що невідомо. Можливо, у столиці почують вже навіть не уявний, а кричущий «голос з пустелі» у прямому сенсі цього слова. Бо знищення рукотворного лісу може призвести тільки до одного – проблема пустелі досить швидко наздожене не лише Хе­рсонщину, але й сусідні регіони.

Олена Попович