DSC05362 1Виноградівська ОТГ у статусі офіційної об’єднаної територіальної громади працює тільки з 1 січня поточного року. Об’єдналися тут ще у квітні 2017 року, але юридичне рішення прийняли впродовж року. Це поки що єдина територіальна громада в області, об’єднана за тим планом, який запропонував КабМін ще на початку реформи децентралізації. Громада дійсно велика – 7 населених пунктів, та і відстань між ними немаленька. Як живеться у маленьких селах ОТГ, і чого варті ініціативи людей на місцях – про це спілкувалися з головою та мешканцями Виноградівської громади.

Чому реформи

не роблять швидко

Екскурсію до громади журналістам влаштували фахівці регіонального відділення Асоціації міст України, які разом з головою громади та місцевими жителями розповідали мас-медіа про децентралізацію. Перше на що звернув увагу голова громади Сергій Шматенко – це бажання селян отримати швидкі та реальні результати реформи:

- Коли щодня питають: «а що там вже зроблено?», коли всі мешканці хочуть результатів фактично за один день роботи – пояснювати щось складно. Але – ми працюємо і йдемо вперед. 30 квітня 2017 року в нас відбулися вибори, але увесь 17 рік ми працювали як три сільських ради окремо. Один голова громади, три бюджети, три бухгалтера. На 7 населених пунктів це дуже важко. Тільки вже з 1 січня 2018 року ми працюємо, як об'єднана громада. Податкова база, знову ж таки, як у об'єднаної громади. В 2017 році ми не отримували не прибуткового податку, ні інфраструктурної субвенції. Я вважаю, що це неправильно, ми зверталися і до Кабінету Міністрів, і до Верховної Ради. Вони відписалися, що відповідно до чинного законодавства таке фінансування не передбачено. Тільки цього року ми нарешті отримали 4,2 млн. грн. інфраструктурної субвенції.

На кошти субвенції від держави ОТГ вирішила придбати техніку та транспорт. Це звичайне та досить популярне рішення серед молодих громад – вкладатися у добробут існуючих підприємств та перевезення.

- В нас дуже велике комунальне господарство, - продовжує Сергій Вілійович. – Точніше, це два комунальних підприємства, які працюють у Виноградово та Брилівці. Техніки своєї немає. Сьогодні проведені торги і вже закуплений: екскаватор, він зараз знаходиться у Херсоні. Цю техніку невдовзі ми отримаємо. Також за два місяці в наших комунальних підприємствах з’являться два нових МТЗ-82. Є кошти на придбання і снігоочисної техніки, і роторної косарки. Вже проведені торги, визначений переможець по придбанню автобуса для Тарасівської загальноосвітньої школи. Таке рішення було прийняте через вік старого автобуса – йому вже більше 12 років. Депутати громади і сільрада вирішили, що безпека перевезення дітей має бути на першому місці.

Загальний бюджет Виноградівської ОТГ складає більше 72 мільйонів гривень (з усіма дотаціями та субвенціями від держави). Плани громади на цей рік по фінансам складали 14 млн. грн. власних надходжень. Але за 9 місяців ця цифра збільшилась на 1,5 млн. грн. Кошти були використані на вирішення соціа­льних проблем. До кінця року сільрада розраховує збільшити загальну суму власних фінансів до 16 млн. грн.

- З одного боку - це гарна цифра, але не та, яку ми хотіли, - говорить Сергій Шматенко. - Треба розуміти, що сьогодні є підтримка держави, а завтра її може не стати. Тому маємо розраховувати на власні сили і збільшувати надходження до бюджету ОТГ. Бо прийде час, і всю інфраструктуру нам доведеться утримувати за власні кошти. Тому зараз ми вже на останньому етапі затвердження своєї стратегії, ми вже її представили, зараз триває період, коли можна давати якісь зауваження, та вплинути на прийняття стратегії. Цією стратегією ми передбачаємо, що будемо працювати в 2019 році не просто на соціальні проекти. Спрямовуємо свої сили на залучення інвесторів, які нададуть селам нові можливості. Чекаємо їх як у Брилівці, так і у Виноградовому. Більшість людей у нас одноосібники – самі обробляють землю, є і фермерські господарства, є свинокомплекс, інші підприємства. Але основним джерелом надходжень лишається прибутковий податок та земля.

Фінанси:

плани та проекти громади

Вже кілька місяців у Виноградовому та Брилівці працюють станції сонячних батарей. В одному випадку на місці зруйнованої ферми, в іншому – на місці колишніх автобаз нині вишикувався цілий парк сонячних батарей. За словами голови громади, за рік до бюджету ОТГ надходить понад 1 млн. грн. від оренди земель. До цього зиску варто додати ще й робочі місця, які пропонує інвестор селянам. У Брилівці, до речі, наразі розчищають ділянку під ще один парк – тому робота з інвестором продовжується.

Однак, незгодні завжди знайдуться, а тим паче ті, хто звик не працювати, а тільки розмовляти про результат. Але Сергій Шматенко впевнений – змінити ставлення людей до реформи можна, і це у сільради вийде якнайкраще:

- На жаль перед нами зараз стоїть не менш важливе завдання, аніж сама реформа. Це повна зміна свідомості людей, їхнього підходу до справи, до життя в селі, до своїх будинків та господарства. Не всі розуміють, що треба розвивати свій край, у багатьох ще такі поняття, ніби всі навколо «винні» їм. Ми пояснюємо, що ми не фокусники, що за один день неможливо зробити те, що не робилося 20 років. Розламати все можна досить швидко, а ось відбудувати - це довгий шлях. По кожному населеному пункту ми відпрацюємо так, щоб люди побачили зміни. Це дуже складно, і складніше навіть не з фінансового боку, а з боку кадрів, психології людей, які проживають та працюють в ОТГ. Ми своїм прикладом показуємо, що зміни залежать від кожного з нас. У нас є чудовий приклад – місцеві люди, які об’єдналися в активну ініціативну групу, створили громадську організацію, і залучають кошти від проектів Британської ради. Лише за рік вони залучили до бюджету понад 200 тисяч гривень! Так вони показують, що можна працювати – треба тільки бажання.

Інфраструктура Виноградів­ської ОТГ не вкладається у звичайні рамки. Адже є великі села – і відповідно великі школи та амбулаторії, а є маленькі населені пункти – де, відповідно й будинок культури непримітна будівля… Загалом у громаді діють 3 загальноосвітні школи І – ІІІ ступенів, 5 дитсадків, 2 амбулаторії, 4 ФП. Всього цими благами цивілізації користуються 12,5 тисяч мешканців ОТГ з 7 населених пунктів.

- Для того, щоб залучати кошти з інших джерел, ми пишемо різні проекти. Зараз у Мирному триває реалізація проекту по капремонту будинку культури, який ми виграли, і співфінансування дала обласна рада. На 2019 рік ми подали такий же проект – на будинок культури – у селі Привітне. Там кошти передбачалися в сумі 430 тисяч, але після коригування з курсом виявилося, що це коштуватиме 630 тис. грн. Тепер треба підшукати з нашого бюджету ще 200 тисяч гривень. Довго тривав процес по проекту ДФРР, стосовно добудови двох груп та спортивної зали у дитсадку Виноградового. Кабмін виділив 2,8 млн гривень, ми виділили 771 тисячу, зараз в процесі коригування виявили, що замість 5,6 мільйонів, потрібно 8,1 млн. грн. Іноді той курс так рухається, що жоден проект за ним не встигне. Далі - під'їзна дорога до Виноградового. Там 2 км в жахливому стані, але зараз вже проведені відповідні торги, і спільно з центральним, обласним та нашим бюджетом, вдалося все зробити. Коштуватиме дорога 1,3 млн. грн. Там вже визначені переможці, та йде відповідно процедура до заключення договору. Маємо надію, що протягом місяця ми побачимо там вже нову дорогу. На проект реконструкції Брилівської школи з бюджету ОТГ виділено 467 тис. грн.: це має бути заміна вікон, термосанація, заміна покрівлі, ремонт фасаду, ремонт спортивної зали, ремонт їдальні, тощо. Вартість проекту орієнтовно 15 мільйонів гривень. А ось коли вже приступимо до реалізації – то кошти будуть інші. Ми пройшли відбір та потрапили до списку тих громад, де побудують нові амбулаторії з житлом для лікаря. Виготовлений проект на будівництво нової амбулаторії у Тарасівці, вже оформлена земельна ділянка, - розповідає про фінансові плани Сергій Шматенко. - Зрозуміло, що на сьогоднішній день це плани, але вони вже в стані реалізації. Можливо, люди сьогодні не бачать результатів. Але, є такі речі, до яких ідуть не один рік, а два і три, і більше. Аби всім було зрозуміло, куди рухається ОТГ і чим займається сільрада, ми посадили всіх депутатів в автобус та об'їхали всі наші населені пункти. Так вони побачили потреби кожного села, кожного бюджетного закладу. Після цієї поїздки депутати стали інакше ставитися до проектів наших, до прийнятих сільрадою рішень… Сподіваємось на подальше порозуміння з їхнього боку.

Мабуть, найбільше фінансових вкладень у ОТГ потребують комунальні господарства. У Виноградовому та Брилівці є досить таки великий фонд багатоквартирних будинків – звідси проблеми, які накопичувалися роками. Мільйонні борги за комунальні послуги та небажання мешканців будинків нарешті створити ОСББ грають досить велику роль у ситуації. І якщо нічого не змінити – люди просто залишаться у своїх квартирах без послуг, з дірявими стелями та постійно забитими підвалами…

- Комунгосп Брилівки винен бюджету ОТГ 1 млн. грн., - говорить Сергій Шматенко. – А самі жителі Брилівки винні набагато більше мільйона. Тобто, люди просто звикли отримувати послуги, а за них не платити. Натомість, комунальне господарство повинно вирішувати проблеми водозабезпечення, водовідведення, вивозу сміття та прибирання території. Ми вже обіцяли юридичний супровід при створенні ОСББ, фінансову підтримку на перших кроках… Не знаю чим можна ще зацікавити людей, аби вони зрозуміли, що зарадити справі можна тільки об’єднавшись. Адже тільки на повний ремонт покрівлі у одній багатоповерхівці треба 1 млн. грн.! А які суми будуть, коли настане час реконструювати мережі! Мешканці чомусь не хочуть розуміти, що чим швидше буде створено ОСББ, тим швидше їхні проблеми буде вирішено.

У Виноградовому комунгосп теж займається і багатоповерхівками, і подачею води, і вивозом сміття. Стосовно останнього, то з Брилівки та Виноградового сміття везуть до комунгоспу Великих Копанів – на це є відповідний договір. У Тарасівці ще закінчують оформлення свого сміттєзвалища. Також у ОТГ триває затвердження важливого документу – генерального плану. По всіх населених пунктах вже замовлені топографічні зйомки та оплачені на 30%. Робота, яку проводить сільрада та землевпорядник – колосальна, адже вона дозволить мешканцям спростити процедуру оформлення земель, будівництва та інших робіт.

Освіта і культура:

крокуємо вперед

У школі села Тарасівка підготувалися до нового навчального року якнайкраще. Поки навчальні заклади Олешок ще й досі чекають на дидактичні матеріали чи меблі (до речі у районному центрі!), місцеві першокласники вже з 1 вересня сиділи за новенькими партами та прийшли у по-справжньому Нову українську Школу.

- Реформа освіти в початковій школі має відбуватися з 1 вересня, - тож громада забезпечила нас усім необхідним, - розповідає директор Тарасівської школи Олена Садова. – У нас два перші класи, в яких запрацював новий державний стандарт. Я точно знаю, що в інших населених пунктах ОТГ теж є все необхідне для навчання, як і в наших дітей. Парти, стільці, комп’ютерне обладнання для вчителя, фабрика друку, ламінатор, принтер, проектор, нова дошка – все згідно НУШ та, звісно ж, санітарних норм. Для першокласника можна регулювати одномісну парту, в залежності від зросту дитини, передбачає­ться, що школяр сидітиме за нею до 4 класу. Обладнано 7 навчальних зон. Для дітей все у вільному доступі. В одному з класів у нас 13 учнів, в іншому 22 учні. Останній навчається за науково-педагогічним проек­том розвивального навчання.

Крім гарних умов для навчання школярів, такіж створені й для дошкільнят. У тій же Тарасівці із приміщення початкової школи зробили дитячий садочок – і повністю закрили питання черги малюків. Так чи інакше, а поки що в сільських школах мало дітей – будівлю, де раніше навчалися 1-4 класи переобладнали, відремонтували та передали приміщення для дитсадка. Зараз у цей Тарасівський дитсадочок постійно ходить 45 діток, а черги в селі на відвідування ДНЗ немає зовсім.

Більш потужний дитячий садочок – звісно, це пов’язано з кількістю населення – працює у Брилівці. У цьому населеному пункті громади до дитсадка ходить 182 дитини. А розрахований він на 230 малюків.

- У нас постійно працюють 9 груп, серед них є як молодші, так і старші, підготовчі. А ще в нас діє на постійній основі група для малят від 1 року, - зазначає завідуюча ДНЗ Валентина Бурделенко. – І серед молодих мам ця група вже кілька років користується неабиякою популярністю. Для мене це означає лише одне – батьки довіряють нашим вихователям, не переживають за своїх малюків. А довіра – це серйозно, і ми не маємо права на помилку.

З колективом у 51 особу Брилівський дитсадочок повністю справляється з місцевими дошкільнятами – черги там теж немає. Однак, вихователі мріють, що невдовзі діток стане більше, і садочок запрацює на повну потужність. Аби довести, що громада та об’єднання – це справа всіх мешканців, батьківський актив дитсадочка вирішив втілити тут один з проектів громадської організації «Брилівські горизонти». За співфінансування: власними коштами, сільським бюджетом та грошима Британської Ради (яка виступає спонсором подібних проектів з ГО), батькам вдалося встановити у дитсадку нову ігрову зону – сухий басейн з кульками. Для сільського садочка це досить незвичайно, а ефект, звісно ж, перевершив сподівання – зараз в ДНЗ немає байдужої до басейну дитини.

Працюють в громаді і над питаннями культури. Наприклад, у Брилівському БК, завдяки сприянню тієї ж ГО «Брилівські горизонти» та подібному проекту зі співфінансуванням вдалося оновити танцювальну залу.

Зараз у БК постійно діють і хореографічний клас, і вокальна група – усього займаються творчими напрямками 60 дітей від 3 до 16 років. У Брилівці постійно діє філія Олешківської дитячої музичної школи.

- Громада вирішила нічого нового не винаходити, - говорить Сергій Шматенко. – Краще передати субвенцію, і не закривати жоден заклад, який працює. Діти займаються не перший рік, їм подобається, є педагоги – хай все буде так, як раніше. Інше питання в БК Брилівки – це вандалізм та крадіжки. Ми щойно придбали нову апаратуру та обладнання, зробили ремонт, як через місяць крадії понівечили нові двері та "винесли" всю апаратуру… Поліція нині шукає винних, але нам довелося знову виділяти кошти та купувати все нове. Зараз хочемо встановити тут відео­спостереження, вже виділено кошти на встановлення сигналізації. Ремонт другого поверху, де займаються діти зараз в БК, коштував бюджету 170 тисяч гривень. А проект, який втілили завдяки громадській організації по хореографічному класу коштує 30 тисяч. Ми також беремо участь, співфінансуємо.

У сусідньому селі Мирному вирішили теж взяти участь в одному з проектів ще минулого року – і подали документи на обласну раду. Виграш у конкурсі проектів місцевих громад дав шанс Мирненському будинку культури на повну реконструкцію та капремонт.

- У нас є посадовці, які кажуть, мовляв, який сенс вкладати у маленьке село гроші?, - говорить Сергій Шматенко. – А я не згоден. В усіх населених пунктах нашої громади люди хочуть мати якесь дозвілля. І керівник БК в Мирному стоїть за свій заклад, за своє село – і нікуди не збирається виїжджати.

На фінансування ремонту БК виділяла кошти обласна рада та громада. Коли ремонт починався – то коштував одних грошей, нині – на стадії завершення він вже встав у серйозну «копійку» місцевим. Поки що за попередніми підрахунками ремонт коштуватиме більше 630 тисяч гривень. Однак для селян – це шанс на відродження.

- У нашому будинку культури постійно працюють 8 гуртків, до нас приходять діти, молодь, старше покоління, - розповідає керівник закладу Оксана Крижановська. - Звісно, зараз під час ремонту все це трохи призупинилося. Але ми працюємо самі для себе. Адже в Мирному будинок культури лишається осередком дозвілля для всіх. Дитсадочка та школи немає – діток підвозять до навчального закладу. Сподіваємось що до 11 листопада закінчиться ремонт, і ми відзначатимем 100-річчя нашого села в оновленому БК. Адже крім ремонту нам обіцяють і нові меблі, і оформлення сцени.

Одним словом, життя навіть у маленьких селах Виноградівської громади рухає­ться вперед. І, хоча деякі мешканці ще тільки звикають до нового статусу й до того, що віднині відповідальні рішення лишаються за ними – децентралізація за 2 роки дала їм набагато більше, аніж приналежність до району за останні 10 років. Бо коли приймаєш рішення сам, і робиш для себе кращим життя в своїй маленькій Батьківщині – можна відродити не лише окремо взятий будинок культури чи дитсадок – а й ціле село.

Олена Попович